UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕпічний театр Б.Брехта... (лекція)
Автор
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось20293
Скачало679
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Тема: “Епічний театр” Б. Брехта: теоретичні засади і творча практика (за

однією із п'єс: “Матінка Кураж та її діти” або “Життя Галілея”).

 

План лекції.

 

Драматургічна теорія Б. Брехта.

 

Основні конфлікти у п'єсі "Життя Галілея".

 

Проблематика і поетика п'єси "Матінка Кураж та її діти"

 

Драматургічна теорія Б. Брехта.

 

Німецький письменник Бертольд Брехт (1898 — 1956) був сміливим новатором

у галузі драматургії. Свої погляди на театральне мистецтво він виклав у

численних статтях і трактатах: "Про оперу" (1930), "Короткий опис нової

техніки акторського мистецтва" (1940), "Маленький Органон." (1948) та

ін. Брехт створив теорію "епічного театру", яка стала результатом його

естетичних пошуків і художньої практики.

 

Драматург розрізняв два види театру: драматичний (арістотелівський) та

епічний. Він підкреслював свою приналежність до другого. Письменника не

задовольняли традиційні принципи античної трагедії, висунуті

Аристотелем. Він називав арістотелівський театр фаталістичним, оскільки

драматурги висвітлювали нездоланну владу обставин над людиною. Брехт

прагнув до іншого театру — дієвого, активно-Письменник вважав, що людина

завжди зберігає здатність до вільного вибору і відповідального рішення

за найскладніших ситуацій. Він писав: "Завдання "епічного театру" —

змусити глядачів відмовитися... від ілюзії, начебто кожний на місці

героя діяв би так само" І Брехт виступав проти того, щоб герої були

"рупорами ідей" автора: "На сцені реалістичного театру місце лише живим

людям, з усіма їх .суперечностями, пристрастями і вчинками".

 

В "епічному театрі" Брехта змінюється художня організація п'єс Фабула,

історія дійових осіб перериваються авторськими коментарями, ліричними

відступами, зонгами (піснями) тощо. Драматург намагається позбавити

п'єси неперервного розвитку подій. На його думку, театр - завжди

творчість, яка відрізняється від правдоподібності сьогодні недостатньо

лише природної поведінки героїв за певний обставин. Брехт зазначав, що

правдиве відтворення дійсності не пояснити обмежуватися зображенням

суспільних обставин, якими не можна пояснити загальнолюдські категорії.

Тому невипадково автор вдається до міфу, символу, до жанру притчі або

п'єси-параболи. Ці форми довали змогу “подолати зовнішнє, зазирнути в

глибинну сутність речей”.

 

Новаторство письменника виявляється і в тому, що він зумів поєднати

традиційні прийоми розкриття естетичного змісту (характери, конфлікти,

фабула) з відокремленим рефлексуючим началом. Прийом "відчуження" у

Брехта - принцип філософського пізнання світу, мета якого - викликати у

глядачів аналітичне, критичне ставлення до зображених подій". Він

вважав, що драматургія і театр покликані впливати передусім не на

почуття, а на інтелект людини ("глядач повинен не співпереживати, а

сперечатися"), що найважливішим у п'єсі є не змальовані події, а

висновки та узагальнення, які випливають з них.

 

Теорія "епічного театру" була узагальнена Брехтом у деяких

запропонованих ним зіставленнях:

 

ДРАМАТИЧНА ФОРМА ТЕАТРУ

 

Сцена "втілює" дію, залучає глядача до подій

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ