UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиття і творчість Чингіза Айтманова (реферат)
Автор
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1464
Скачало214
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Життя і творчість

 

Чингіза Айтматова”

 

Чингіз Айтматов народився в 1928 році в долині ріки Талас, у кишлаку

Шекер Кіровського району Киргизької РСР. Трудова біографія майбутнього

письменника почалася в роки Великої Вітчизняної війни. “Самому тепер не

віриться, — згадував Чингіз Айтматов, — у чотирнадцять років від роду я

вже працював секретарем ради. У чотирнадцять років я повинний був

вирішувати питання, що стосуються всіляких сторін життя великого села,

так ще у воєнний час”.

 

Герой соціалістичної праці (1978), академік АН Киргизької РСР, лауреат

Державної премії (1968, 1977, 1983), Лауреат у 1963 році Ленінської

премії, кавалер ордена Дружби (1998), прийнятого з рук Бориса

Миколайовича Єльцина, екс-головний редактор журналу “Іноземна

література”. У 1990 р. призначений послом СРСР у Люксембурзі, де і

проживає в даний час як посла республіки Киргизія.

 

Довго і завзято він шукав свої теми, своїх героїв, власну манеру

оповідання. И- знайшов їх. Його герої — рядові радянські трудівники, що

твердо вірять у світлі, добрі початки створюваної при самій активній

їхній участі життя. “Життя світлої, людської”, люди чисті і чесні,

відкриті всьому гарний у світі, у справі безвідмовні, у прагненнях

піднесені, у взаєминах з людьми прямі і відверті. У повістях “Джаміля”

(1958). “Топольок мій у червоній косинці” (1961), “Перший учитель”

(1962) стрункість, чистоту і красу їхній душ і помислів символізують

співучі тополі весняні білі лебеді на озері Іссик-Куль і саме це синє

озеро в жовтому комірі піщаних берегів і сизо-білому намисті гірських

вершин.

 

Своєю щирістю і прямотою знайдені письменником герої як би самі

підказали йому манеру оповідання — схвильовану, ледве підняту,

напружено-довірчу і, часто, сповідальну — від першого обличчя, від “я”.

 

З перших же добутків Ч. Айтматов заявив себе письменником, що піднімає

складні проблеми буття, що зображує непрості, драматичні ситуації, у

яких виявляються люди, як сказано, сильні, чисті і чесні, але, що

зіштовхуються з не менш сильними супротивниками — чи те охоронцями

старих вдач і звичаїв (законів адату), чи те хижаками, властолюбними

деспотами, свинцевими бюрократами, як Сегізбаєв у повісті “Прощай,

Гульсарі !”, із самодурами і негідниками начебто Орое-кула в “Білому

пароплаві”.

 

У “Джамиле” і “Першому вчителі” письменнику удалося схопити і

запам'ятати яскраві шматки життя, що світяться радістю і красою,

незважаючи на пронизуючий їхній внутрішній драматизм. Але те були саме

шматки, епізоди життя, про які він розповідав піднесено, якщо ужити

знамените ленінське слово, духопід’ємне, сам, повнячи радістю і щастям,

як повниться ними художник, що задає тон у “Джамілі” і “Першому

вчителі”. (Так колись розповідав про життя М. Горький у “Казках про

Італію”.) За це критики називали їх романтичними, незважаючи на добротну

реалістичну основу, у міру розвитку таланта письменника, поглиблення

його в життя, що підкоряло собі всі романтичні елементи.

 

Письменник усе ширше і глибше захоплює життя, намагаючись проникнути в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ