UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Літературний гурт "Молода муза" (реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2736
Скачало237
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Літературний гурт “Молода муза”

 

Чи не парадокс, що поетична назва літературноі групи, яка існувала у

Львові на початку нашого століття , — ”Молода муза”, досі пов’язана у

нашій уяві не з молодістю і поезією, а, навпаки, із занепадництвом і

чимось антипоетичним і антиєстетичним? На жаль ,це так . Єдиною втіхою

може бути те, що взагалі чули про “Молоду музу” лише ті, хто вивчав

украінську літературу у вузі, у школі ж про “Молоду музу” взагалі не

згадували (не було у програмі), а твори учасників групи не друкували.

 

Хто ж були ці “молодомузівці” чи музики , як вони себе самі себе

називали,що зблиснули на обрії української літератури на початку

століття?..

 

Назвемо їх імена - Михайло Яцків, Петро Карманський, Василь Пачовський,

Богдан Лепкий, Степан Чарнецький, Сидір Твердохліб Остап

Луцький...Близьким до цієї групи був юний тоді Михайло Рудницький, що

під її крилом починав свою літературну діяльність.

 

Утім, “Молода муза” не була організаціею, яка веде облік своїх членів

чи має розроблений статут чи програму. Це був радше клуб літераторів, до

якого тяжіло чимало молоді ,що працювала в різних галузях мистецтва:

композитор Станіслав Людкевич, скульптор Михайло Паращук, живописець

Іван Сиверин, скрипаль і маляр Іван Косинин, флейоніст Осип Шпитко...

 

Були серед них чи, радше,коло них богемісти, “митці життя" талант яких

більше розкривався в розмовах, а не в творах. Треба враховувати, що

“молодомузівці” не мали жодного приміщення ,де б вони могли збиратися.

То й не дивно—гурток становила молодь, вихідці із сіл та провінційних

містечок Галичини, вчорашні випусники університету або ті ,що його не

закінчили, канцеляристи, вчителі гімназій чи ”вільні художники”.

 

Олімпом “Молодої музи” була кав’ярня, напише пізнішенаймолодший її

учасник М. Рудницький. Кав’ярня “молодомузівців” — “Монополь”. Місце

було зручне з усіх боків.По-перше,щоб зайти сюди, треба було мати якийсь

гріш на склянку кави ,і при ній можна було посидіти весь вечір.

По-друге, тут були свіжі газети й журнали . По-третє , сюди

приходила різна публіка з якою можна було подискутувати .

Пожвавлення приносив приїзд до Львова Богдана Лепкого,якого називали

“професором”.Лепкий “мав викладати“ в Краківському університеті,але

професором став набагато пізніше.Він віддавав багато часу

педагогічній роботі . На творчість лишалися вечірні та нічні

години.

 

І все ж таки його положення було краще ,ніж інших скажімо

Яцківа чи Карманського. Мали “молодомузівці” й свого мецената . Ним

став сільський священник з Тернопільщини Михайло Світенький.

 

Коли він приїздив до Львова , неодмінно пригощав своїх

друзів- літераторів вечерею чи обідом .Про що точилися розмови у

кав”ярні ? На основі спогадів учасників групи можемо уявити

атмосферу палких дискусій та суперечок ( її описав у романі “Шрами

на скалі “ Р. Іваничук ). Б. Лепкий , приїхавши з Кракова,

розповідає про тамтешні новини, твори С.Пшибишевського,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ