UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГоголівський період Української літератури (реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2568
Скачало206
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

"Знаю, что имя мое после меня           

 

будет счастливее меня,                  

 

и потомки тех же земляков моих,         

 

может быть, с глазами, влажными от слез,

 

произнесут примиренне моей тени..." [1] 

 

М. Гоголь

 

Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже!..

 

HYPERLINK "http://www.geocities.com/nspilka/poetry/hohol.html"

Т.Шевченко. "Гоголю"

 

"Ти" і "Я" — Гоголь і Шевченко — два генії, два з'явища, що творять

разом цілісність у розвитку української духовності і в розвитку

національної літератури одного відтинку історичного буття народу. І не

лише в сенсі "ти смієшся, а я плачу", себто емоційного ставлення до

дійсності, а в суті перетворюючій і народотворчій. Дивно "плакав"

Шевченко і дивно "сміявся" Гоголь. Шевченко сльозою випікав національну

млявість, байдужість, інтелігентську зарозумілість, слізно молив Бога

злити в синє море "кров ворожу", хоча ніхто й досі не розтлумачив, про

чию кров ідеться і чи в буквальному розумінні мовиться про кров.

 

Гоголь гірким сміхом своїм спонукав плакати, накликаючи неприхильність і

ворожість "усіх станів". Шевченко побачив сам і показав іншим, що

"Україна сиротою понад Дніпром плаче", а Гоголь у розпуці вигукував:

"Матінко моя! Пожалій свого бідного сина. Де ти?" — і, не знаходячи

відповіді, вже рідній матері ревно присягався, що його "серце завжди

залишається прив'язаним до священних місць батьківщини".

 

З Україною Гоголь пов'язаний не тільки серцем, його синівською любов'ю і

бажанням добра, а й усією творчістю, більшою часткою безпосередньо,

меншою — опосередковано. Шевченко, Куліш, а пізніше й Драгоманов,

послідовно вважали його українським письменником, що писав російською

мовою.

 

Ми назвали статтю "Гоголівський період української літератури" не на

противагу відомим "Нарисам гоголівського періоду російської літератури"

М.Г.Чернишевського, а для суголосності, оскільки й ми повинні ствердити,

що Гоголь — один із найбільших українських письменників, які розбудили

"в нас усвідомлення нас самих", — як Шевченко, так і Гоголь.

 

Гоголівський період — це зумовлений історією час української літератури,

коли вона ще активно творилася в іннаціональних формах, різними мовами.

І все ж багатомовність чи різномовність відходила в минуле. Надбанням

історії літератури ставала українська літературна спадщина латинською,

грецькою, старослов'янською, польською, давньою книжною українською

мовою, такою ж "мертвою", як і старослов'янська.

 

У першій половині XIX ст., в яку цілковито вкладається творчість Миколи

Гоголя, виборола право бути літературною мовою жива народна мова. Але ще

інтенсивно продовжувалася творчість українських письменників російською

мовою. Після появи "Енеїди" (1798) Котляревського і навіть Шевченкового

"Кобзаря" (1840) російська мова залишалася мовою української

публіцистики, науки, літературознавства. Російськомовна традиція в

українській літературі, властиво, завершується повістями Миколи Гоголя і

романами Михайла Старицького. Видання російськомовних повістей Миколи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ