UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВерсифікація Оксани Лятуринської.(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5394
Скачало274
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Версифікація Оксани Лятуринської

 

О.Лятуринська в плані версифікації залишалася традиціоналісткою і

користувалася в основному п’ятьма класичними розмірами силабо-тоніки.

 

Найбільш поширеними в українській версифікації, особливо в першій

половині ХХ ст., є двоскладові метри, зокрема їх чотиристопні розміри.

Стопи ямба та хорея не лише відмінні, але й подібні між собою, їх навіть

можна позначити однією спільною схемою:

 

… – ( – ( – ( … .

 

Хореїчні та ямбічні розміри – найуживаніші у віршовій системі

О.Лятуринської, а в збірці “Гусла” (1938) вони використані поетесою

майже з однаковою частотою: із сорока дев’яти віршів збірки двадцять

шість написані хореєм і двадцять три – ямбом.

 

Розподіл метричних розмірів зумовлений тематикою, пафосністю та

стилістичним забарвленням творів. Вірші хореїстичного розміру є

переважно народнопісенними інструментовками, часто із сюжетним стержнем,

або дещо абстрагованого змісту; твори ж, написані ямбом, відзначаються

ліричністю, іноді неприхованою інтимністю, в інших випадках мають

героїчний характер. Така полярна атрибутика властива як для ямба, так і

для хорея. Порівняймо для прикладу два вірші, написані ямбом.

 

І. Десь весни, літо. В мене – осінь. ( — ( — ( — ( — (

 

Крадеться хтось під вікна, босий, ( — ( ( ( — ( — (

 

хтось листям жовтим шелестить, ( — ( — ( ( ( —

 

 

 

іти з собою просить, кличе. ( — ( — ( — ( — (

 

Боюся глянути в обличчя. ( — ( — ( ( ( — (

 

За руку взяв, веде, шепоче: ( — ( — ( — ( — (

 

“Глянь, листовиння як тріпоче! — ( ( — ( ( ( — (

 

Дивися, як зів’яв твій квіт! — ( ( ( ( — ( —

 

 

 

Ходім, я покажу озера. ( — ( ( ( — ( — (

 

Це – суму сить. Чи бачиш берег? ( — ( — ( — ( — (

 

(“Десь восени”) [4, 115]

 

ІІ. Вдаряє в грудях мідь об мідь, ( — ( — ( — ( —

 

 

 

перетинають ножі: ( ( ( — ( ( ( —

 

 

 

Люби, люби і ненавидь, ( — ( — ( ( ( —

 

 

 

Як повінь, мужу, жий! ( — ( — ( —

 

 

 

На кремінь – оливо руки. ( — ( — ( ( ( —

 

 

 

На лезо – ока гострота. ( — ( — ( ( ( —

 

 

 

Пруги чола, як знак різкі. ( — ( — ( ( ( —

 

 

 

На попіл спалені уста. ( — ( — ( ( ( —

 

(“Вдаряє в грудях”) [4, 106]

 

У першому випадку лірично-інтимний характер поезій підсилюється

займенником я, його відмінковими формами, а також особовими формами

дієслів.

 

Розмір вірша – Я4 – представляє майже канонічний ямбічний метр,

щоправда, нарощений на один склад в останній стопі. Це, у свою чергу,

робить риму парокситонною, клавзулу – двоскладовою. З десяти рядкових

закінчень переважна більшість – вісім випадків – жіночі і два чоловічі,

односкладова клавзула збігається з ямбічною окситонною римою шелестить –

квіт. Незважаючи на приблизне суголосся, згадана рима впорядковує

строфічну будову вірша, римовий ряд: b b a d d k k a l l. Щодо чистоти

розміру, то із сорока наявних у вірші стоп тридцять чотири ямби, п’ять

пірихіїв і один хорей. Така чистота не властива версифікації

О.Лятуринської. Її віршові розміри класичних метрів взагалі густо

іпостасовані пірихіями й аналізований вірш швидше виняток, ніж правило.

 

Підтверджує цю думку й метричний аналіз наступного цитованого вірша,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ