UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБіографія Євгенія Маланюка.(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4498
Скачало579
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

“Біографія Євгена Маланюка”

 

Євген Маланюк

 

(1879 – 1968)

 

Євген Филимонович Маланюк – український поет, культуролог, літературний

критик. Народився 20 січня 1897 року в Архангороді на Херсонщині (тепер

село Новоархангельск Кіровоградської обл.). Закінчив Єлисаветградське

реальне училище і вступив до Петербурзького політехнічного інституту.

Але з початком світової війни став слухачем Військової школи в Києві,

після закінчення якої його направили на Південно-Західний фронт, де Є.

Маланюк познайомився з начальником штабу першої Туркестанської дивізії

полковником Євгеном Мєшковським, який після вибуху Жовтневої революції

закликає його повернутись на Батьківщину, щоб взяти участь в обороні

Української Держави. Євген Маланюк працює в Генеральному Штабі України,

пізніше стає ад’ютантом генерала Василя Тютюнника, командуючого

Наддніпрянською Армією УНР. У 1920 році опиняється в таборі для

інтернованих поблизу польського міста Коліша. Разом із кількома друзями

(Ю. Дараган, М Чирський, М. Грива та інші) видає журнал “Веселка”, де

побачили світ його перші поезії. 1923 року разом із Михайлом Селегієм і

Михайлом Осикою випускає в світ невелику збірку поезій “Озимина”.

Пізніше перебрався до Чехословаччини, там у Подєбрадах закінчив

гідротехнічний відділ Української господарської академії. Брав активну

участь у суспільно-політичному житті. У міжвоєнний період з’являються в

світ його збірки поезій “Стилет і стилос” (1925), “Гербарій” (1926),

“Земля й залізо” (1930), “Земна Мадонна” (1934), “Перстень Полікрата”

(1939). Наприкінці другої світової війни Євген Маланюк переїжджає до

Німеччини, а пізніше до Нью-Йорка. Вже за океаном виходить його поема

“П’ята симфонія” (1954), збірки “Влада” (1951), “Остання весна” (1959),

“Серпень” (1964). Культурологічні розвідки та літературно-критичні праці

зібрані в двох томах “Книги спостережень” (1962, 1966). Вже після його

смерті побачила світ збірка “Перстень і посох” (1972).

 

? для Євгена Маланюка джерелом внутрішньої неструктурованості

українського суспільства, втрати вольового, динамічного, державницького

начала. Поет вибудовує своєрідну історіософську концепцію буття України,

елементами якої є Еллада, варяги та Рим. Еллінський гіпертрофований

індивідуалізм, панестетизм має бути згармонізований варязьким активізмом

та ієрархічністю Риму, ці три елементи мають існувати не окремо, лиш в

своєму поєднанні, синтезі. У творенні свого образу України Євген Маланюк

виходить із конкретних історичних та географічних реалій, бо саме

Україна – це місце трагічної зустрічі Заходу та Сходу, цією обставиною

зумовлене те, що вона довгий час лишалася суб’єктом, а не об’єктом

історичного процесу. Українець – “пісняр, мудрець і гречкосій” – здатний

швидше до ліричної рефлексії, пасивного споглядання навколишньої

дійсності, а не до адекватної вольової реакції на зовнішню загрозу. На

противагу цьому Євген Маланюк розвиває цілу комплексну теорію

“мазепинства”, центральне місце в якій займає пророча візія майбутнього

провідника України, який має поєднати державний досвід Мазепи,

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ