UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛраматургія Винниченка та її роль у встановленні українського модерного театру.(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2179
Скачало283
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Національний Університет “Києво-Могилянська Академія”

 

Реферат

 

на тему:

 

Драматургія В.Винниченка та її роль у становленні українського модерного

театру.

 

КИЇВ - 2002

 

Винниченко займає вийняткове місце в історії української драматургії,

українського модерного театру. Його твори значною мірою сприяли

модернізації тогочасного українського театру, виведенню його на

європейський рівень. Драми Володимира Винниченка відіграли важливу роль

у культурному відродженні українського народу. Своєю формою і своїм

змістом вони витворювали своєрідну національну новаторську драматургію в

дусі новітніх течій європейської драми - драм Ібсена, А.Чехова,

М.Метерлінки, К.Гауптмана, А.Стріндберга. Їхня тематика, як і тематика

інших творів письменника і драматурга, була цілком традиційною -

дослідження людської особистості, морально-психологічне випробовування

внутрішніх сил людини у боротьбі за утвердження свого “я”. Але

інтерпретація цих тем і морально-етичні проблеми, що поставали з творів

Винниченка були новаторством в українській літературі початку 20

століття. Винниченкові п‘єси руйнували канони сценічного дійства, які

плекав етнографічний, романтично-сентиментальний і

водевільно-розважальний український театр. Герої цих п‘єс прагнули

незалежності від будь-кого і будь-чого: юрби, моралі, приписів,

умовностей. Вони прагнули бути “чесними з собою”. Але, як зазначав сам

Винниченко, ніхто з його героїв не був по-справжньому “чесним з собою”,

оскільки вони лише прагнули цього.

 

В.Винниченко розумів, що настав час європеїзувати український театр,

тобто “надати йому філософської глибини, гостроти морально-етичних

колізій, динамізувати дію …” Ці думки розділяв і М.Садовський, який у

1910 році узявся за постановку п‘єси “Брехня” написаної драматургом того

ж таки року. Перші постановки не принесли великого успіху, оскільки і

режисура була надто традиційною та й актори (Мар‘яненко, Ковалевський,

Ковальчук), хоча й були відомими і талановитими, не були готові

відтворити всю глибину Винниченківських образів. Але поступово публіка

відчула, що народжується новий театр, створюється нова сценічна

естетика. На сторінках “Української хати” з цього приводу з‘явився такий

відгук: “Театр нарешті вдарив по нервах сучасності, торкнув боляче

питання інтелігенції, й вона обізвалася й почала ходити в “Український

театр”. Цього раніше не бувало. З часу постави “Брехні” ми можемо

рахувати нову еру в історії нашого театру. “Брехню” вважаємо тараном,

яким пробито дорогу для літературних драм, для серйозного репертуару, і

разом з тим - першим кроком трупи М.К.Садовського в ролі пропагатора і

толкователя дійсного театрального мистецтва.”

 

>

 

B

 

????ово-етнографічний театр М.Садовського поволі еволюціонував до театру

психологічної драми. У цьому сходяться такі дослідники театру як

Д.Антонович, Г.Лужницький, В.Ревуцький, Л.Залеська-Конишкевич.

 

Зоряним часом Володимира Винниченка були 1910-1912 роки. У цей час він

пише свої п‘єси “Базар”, “Брехня”(1910), “Співочі товариства”(1911),

“Чорна Пантера і Білий Ведмідь”(1911), “Дочка жандарма”, “Натусь”(1912),

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ