UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКнижка лексика в ліриці Є. Маланюка.(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1201
Скачало287
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Книжна лексика в ліриці Є.Маланюка

 

Поезія Є. Маланюка, видатного майстра слова, який працював на

еміграції, ще недостатньо вивчена з мовозначного погляду: праці вчених

[1,2, 7, 8] в основному стосувалися літературознавчих аспектів аналізу.

Серед лінгвістичних розвідок варто назвати статтю Л.В.Бублейник [3,

343-349], працю С.Я.Єрмоленко “Біль слова Євгена Маланюка”, присвячену

Євгену Маланюку [ 4 ] та ін.

 

У статті робиться спроба з’ясувати естетичні функції тих прошарків

книжної лексики в ліриці поета, які належать за своїм походженням до

запозичених.

 

Запозичення, вжиті Є.Маланюком, свідчать про його широку освіченість,

знання культур і літератур інших народів. Завдяки цьому його поезія

піднялася до світового рівня, збагативши і світову літературу, і

літературу рідного народу, любов до якого стала сенсом його життя. Про

патріотичне чуття Є.Маланюка гарно сказав Т.Салига: «Є.Маланюкові, хоч

і довелося перетерпіти сорок вісім літ вимушеної еміграції, все ж

випала не найгірша доля, а головне –– він не був переслідуваний творчими

кон’юнктурами. Змушений жити поза Україною, він усе життя присвятив

служінню рідному народу» [8, 3].

 

За своїми джерелами це лексика, запозичена з грецької мови (термидор,

пігмеї, артеміда, ямб, дифірамб, епопея); з латинської (термін, арена,

конкурент, хорал); з французької (грим, рампа, партер). Зустрічаються

також запозичення з фінської (руна, волинка) та з німецької мови

(піетет, петит, валькірія).

 

Є.Маланюк, як правило, робить таку лексику складовою частиною метафор.

Рідше ці слова вживаються в прямому значенні, як, наприклад, гетера

“легковажна жінка” [10, т. ІІ]:

 

Під зойк скрипок, під тоскний

 

гомін танго,

 

Під дзвін чарок і реготи гетер

 

Ви сяйвом крил, кохання чорний янгол, –

 

Опечете.

 

Треба зауважити, що значне художнє навантаження у Є.Маланюка несе на

собі термінологія, що відображає сферу музики, літератури, загалом

культури. Це такі слова, як хорал, ямб, епопея, дифірамб та багато

інших.

 

Вся ця лексика переживає в тексті семантичні ускладнення. Так, слово

хорал “церковний багатоголосовий хоровий спів; хвалебна духовна пісня”

[СУМ, т. ХІ ] утворює метафору, в якій не стільки реалізується

подібність звучання, скільки виникають вторинні емоційно-експресивні

нашарування, пов’язані з піднесеністю, урочистістю, святковістю настрою:

 

І враз все зайве позникало –

 

Обслуга, авто, літники,

 

І гори гримнули хоралом,

 

І був короткий стиск руки,

 

І серце чимось захлинулось,

 

І вмерло, й полетіло в синь.

 

Літературознавчий термін епопея “монументальний твір епічного характеру,

повідомлюючий про значні історичні події” [СУМ, т.ІІ] у метафоричному

контексті теж ускладнюється. Метонімічно розширюючи межі його значення,

спираючись на семи “важливість”, “вага”, автор застосовує слово для

змалювання величавих та трагічних подій історії рідного народу: Бог не

пожалував віка!

 

Вже сім століть ця епопея.

 

По кам’янистих ташниках

 

Та по рибальських балаклеях

 

Рвучкий мутиться Кагарлик

 

І сонно котиться Синюха, –

 

Та той же зойк, та той же

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ