UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМ.Трублаїні (реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3617
Скачало295
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

М.ТРУБЛАЇНІ

 

Народився Микола Петрович Трублаєвський, який ввійшов у літературу під

псевдонімом Микола Трублаїні, 25 квітня 1907 року на Вінниччині.

 

Село Вільшанка загубилося серед мальовничих подільських степів, їх

чарівність нікого не може залишити байдужим, тим паче, якщо людина не

глуха до краси, а душа її, бентежна і вразлива, сповнена високих

поривань.

 

Справді-бо, як багато можна для себе відкрити навіть серед, здавалося б,

звичайного й буденного! Треба тільки трохи докласти зусиль та напружити

уяву — і вже обриси хмар на видноколі здаються розвихреними вітрилами

каравел, іскриста роса в лузі мерехтить закличними зорями космічних

далей, а голос степового вітру звучить найчарівнішою музикою.

 

І малий Миколка, майбутній письменник і мандрівник, жадібно вбирає в

себе цю неповторну красу землі, її материнську ласкавість.

 

Дитинство Трублаїні припало на похмурі дореволюційні літа. Важко тоді

жилося трудовій людині. От і Миколин батько, простий лісоруб, працював

не докладаючи рук, та це не рятувало сім'ї від нужди.

 

Коли Микола підріс, його, незважаючи на злидні, все ж віддали в науку до

Немирівської гімназії.

 

Змалку допитливий, він любить слухати казки, цікаві бувальщини. Рано

навчившись читати, допізна засиджується над книжками. Особливо любить

ті, в яких розповідається про подвиги та далекі мандри...

 

Безперечно, що прочитане спонукав нас до дерзань, та кожного насамперед

навчав й виховує великий учитель — життя, час, люди, з якими

спілкуємось.

 

Миколі не минуло й десяти, а він уже бачив, чув і пережив немало

гіркого. З фронтів першої світової війни до своїх убогих осель верталися

його скалічені земляки. Нужда, злигодні. Миколин батько, гнаний голодом,

з надією заробити копійчину подався на лісорозробки в Сибір...

 

Потім над подільськими селами пролунав благовісний грім Великого Жовтня.

Чулим серцем вбирав хлопець розкотистий голос революції. Звичайно ж,

йому хочеться швидше підрости, щоб бути разом із тими, хто перебудовує

світ. У 1920 році, коли Миколі щойно виповнилося тринадцять, він залишив

школу і, приставши до загону, разом з червоноармійцями вирушив на

громадянську війну.

 

...Можливо, так проходила б одна з чергових читацьких зустрічей Миколи

Петровича Трублаїні, коли він був сьогодні з нами. На жаль, письменника

нема серед живих. 4 жовтня 1941 року осколок фашистської бомби

смертельно поранив Миколу Петровича, який добровільно пішов на фронт

захищати від гітлерівських орд рідну землю.

 

То були суворі й грізні дні. Ворог шалено рвався на схід. На просторах

Таврії, де перебував у той час Трублаїні, точилися жорстокі криваві бої.

Наші війська змушені були тимчасово відступати. Трублаїні помер у

поїзді, який віз поранених до Ростова. Письменника поховали в степу,

невідомо біля якої станції.

 

Лишилися книжки, які він написав для малих і трохи старших читачів. Вони

й досі користуються любов'ю в дітей та юнацтва — глибоко людяні, немовби

опромінені внутрішнім душевним вогнем. Оповідання й повісті, наснажені

високими помислами, вірою в завтрашній день, пройняті романтикою

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ