UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОбраз Пузиря за п 'єсою “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого. (реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1926
Скачало333
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Образ Пузиря за п 'єсою “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого.

 

Драматург сам визначив ідею сатиричної комедії “Хазяїн” (1900). У листі

до сина він зазначав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до

стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання”. І. Франко після

прочитання твору писав: “Грандіозну по своїм замислі й по майже

бездоганнім оздобленню картину великого промисловця і глитая з селян з

його могутніми впливами і чисто селянською вдачею дає нам

Карпенко-Карий,..”.

 

Терентій Пузир незрівнянно багатший від Герасима Калитки, центрального

образу комедії “Сто тисяч”. Він уже досяг того, про що мріяв Калитка, –

мати скільки землі, щоб і за три дні не об'їхати. “Княжество!” – із

заздрістю вигукує Маюфес про землі Пузиря. – Ціле княжество!” Кілька

економій, десятки тисяч овець, тисячі батраків – ось що приносить

капітал Пузиреві. Він мільйонер, але прагне все більшого й більшого

зиску.

 

Пузир нещадно експлуатує батраків, ганить економів за те, що вони на

кілька копійок більше заплатили за поденну роботу. У своїй жорстокості у

визиску він радить економові взяти у селян землю в оренду і цим створити

бідність, щоб були дешевші робочі руки. Він годує робітників гірше від

собак. Коли ж на прохання дочки Соні Пузир погодився дещо поліпшити

харчі, то тільки на гарячу пору, щоб робітники не втекли. А пізніше

можна й так харчувати, батраки не витримають, повтікають, а зароблені

ними гроші зостануться в кишені хазяїна. “Отак розумні хазяї роблять!” –

міркує Пузир. Так драматург вивертає називні хижацьку психологію

капіталіста, розкриває способи його наживи, чим наочно доводить одну з

причин трагічного становища українського селянина.

 

Пузир і сам не знає, для чого йому потрібні капітали, не бачить він, де

їх можна застосувати. Однак, маючи великі гроші, він шукає нових шляхів

наживи І навіть погоджується заради цього переховати тисячі овець

банкрута Михайлова, перепродує куплений у підісланої дружиною швачки в

деш, іменин за низьку ціну дорогий халат, бо був заробіток – два

карбованці за один.

 

Ставши мільйонером. Пузир за поглядами, мораллю залишився на рівні

дрібного власника. Він маже чоботи дьогтем, а волосся оливою, ходить у

латаному, старезному кожусі, їсть борщ і кашу, а щоб не йти в місті в

ресторан чи буфет, бере в торбинку хліба і сала. Психологія дрібного

власника проявляється у багатьох вчинках Пузиря. Вона призвела

капіталіста до смерті. Проїжджаючи своїм полем, Пузир побачив гусей, які

скубли колоски пшениці, побіг за ними, впав і відбив нирки. Усе життя

його пройшло під девізом: “Хазяйство або смерть”. І смерть Пузиря є

логічним завершенням “філософії” неймовірно скупого хижака.

 

Пузир далекий від громадських справ. Вражає читача його безкультурність.

На пропозицію Золотницького вислати грошей на пам'ятник Котляревському

Пузир цинічно заявляє: “Котляревський мені без надобності”. А коли

зайшла мова про описані Гоголем степи, він цілком серйозно говорить: “Не

знаю, я на степах у Гоголя не бував!” Розрахунок, антигуманність Пузиря

проявляються навіть у ставленні до рідних. Він категорично відмовляється

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ