UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПантелеймон Куліш(пошукова робота)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5206
Скачало723
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Пошукова робота

 

на тему:

 

ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ

 

(1819 — 1897)

 

 

 

Пантелеймон Олександрович Куліш — український буржуазно-ліберальний

письменник, багатогранна діяльність якого (як поета і прозаїка,

фольклориста і етнографа, перекладача і критика, редактора і видавця)

охоплює кілька десятиліть. Почавши як ліберал, настроєний проти царизму

і кріпацтва, він поступово скочувався на буржуазно-націоналістичні

позиції, особливо в останні десятиліття свого життя.

 

Народився Куліш 8 серпня 1819р. в містечку Воронежі Глухівського повіту

на Чернігівщині в дрібнопанській сім'ї. Вчився майбутній письменник у

Новгород-Сіверській гімназії, 1839р. вступив до Київського університету,

але не закінчив його. З початку 40-х років учителював, багато мандрував

по Україні, захоплюючись фольклором і етнографією. З 1845р. жив і

вчителював у Петербурзі. 1847р. був заарештований у зв'язку з розгромом

Кирило-Мефодіївського братства, хоч його організаційна приналежність до

цього товариства, як і Шевченка, доведена не була, і висланий до Тули.

Після смерті Миколи І, покладаючи надії на реформи і «доброго царя», він

все непримиренніше ставився до революційної демократії.

 

Починаючи з 1856р., коли було одержано дозвіл друкуватися, Куліш активно

працював, особливо як прозаїк (переробив і опублікував «Чорну раду»), як

збирач і видавець фольклорно-етнографічних матеріалів (у 1856 — 1857 рр.

видано два томи «Записок о Южной Руси»), багато зробив у справі

відродження української журналістики (підготовка і видання альманаху

«Хата», журналу «Основа»). На творах письменника цієї доби і напрямкові

«Основи», до редакції якої він входив, уже позначилася зміна поглядів

Куліша. Ще помітнішою вона стала після реформи 1861р., яка задовольнила

ліберальну буржуазію. Поглибилися і його ідейні розходження з Шевченком,

загалом аж до неприйняття творчості революційного поета. Закономірно, що

у 60-ті роки, після придушення повстання у Польщі, Куліш був направлений

сюди провідником політики царизму як «директор духовних справ». З кінця

60-х років активно підтримував зв'язки з народовськими

громадсько-культурними діячами Галичини, претендуючи на роль їх

духовного вождя. Він підносив теорію культурництва, класового миру,

боявся революційності народних мас; все послідовніше виявлявся його

аристократизм, зневага до «черні».

 

Тритомна «История воссоединения Руси» (1874 — 1877) засвідчила, що в цей

час Куліш остаточно перейшов на реакційні позиції: зібравши цінний

фактичний матеріал, автор тлумачив його як типовий буржуазний історик,

відверто засуджуючи визвольні народні рухи. В останній період свого

життя письменник видав збірки оригінальних поезій «Хуторна поезія»

(1882), «Дзвін» (1893), багато перекладав, зокрема твори Шекспіра;

переспіви з Байрона, Гете, Шіллера, Гейне склали його збірку «Позичена

кобза» (1897). Помер Куліш 14 лютого 1897р. на своєму хуторі Мотронівка,

де і похований…

 

 

 

Історія української літератури другої половини ХІХ століття, Київ, 1979.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ

 

(1819 — 1897)

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ