UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаціональна етика у творчості Олега Ольжича.(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1903
Скачало244
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Національна етика у творчості Олега Ольжича

 

“Провідною ідеєю українського народу від світанку віків є Ідея Слави –

тобто беззглядна цінність героїчного повнення призначення людини. Це

“іскати собі чти, а князю слави” – “Слово о Полку Ігоревім”, “Князем

слава і дружині, амінь!”. Це “як слави зажити”, “слави добувати”, “слава

не вмре, не поляже” – “преславного Війська Запорозького” і “Славних

Гетьманів”. Це, нарешті, коронна ідея Шевченкового духа й цілої

новітньої української літератури – “Слава України”. Не диво, що вже від

1917 року стала вона гаслом націоналістичного руху” [5, 231].

 

Ці рядки із статті Олега Ольжича “Націоналістична культура” (1940). Вони

вказують на героїчне начало етики (назване “ідеєю Слави”), що її

сповідував автор “Веж”.

 

Микола Ільницький поділяє поетичну спадщину О.Ольжича на “археологічну”

та публіцистичну, зазначаючи водночас, що це лише зовнішній поділ тих

творів. Дійсно серед ліричних високохудожніх поезій митця можна знайти

вірші, як і розкривають злободенні події, дають моральні настанови,

містять політичні пристрасті. Коли ще взяти до уваги цілу низку статей,

тоді однією із головних тем усієї творчості О.Ольжича можна виділити

національну етику. Член ОУН (м. ін. голова Культурної референтури) мусив

задумуватися над майбутнім нації, уявити собі її майбутнє, створити

проекти духовного і культурного відродження України.

 

У своїх публіцистичних виступах поет говорить про мораль, показує, де

лежить межа між Добром і Злом, а у віршах раннього періоду пристрасно

звинувачує горе-патріотів, яких не бракувало в період існування

Української Народної Республіки:

 

За шмат гнилої ковбаси

 

Ти батька й матір продаси

 

І говориш Христу: “Єси,

 

О, поможи братів продати,

 

Продать сестер, о Божа Мати,

 

Дітей, дружину, все продати,

 

Щоб випнутись на гору й мати,

 

Що мають господa й магнати!” [5, 34]

 

Це, очевидно, є вигуком молодечого серця (на той час О.Ольжичеві було

чотирнадцять років), запереченням “споживацького” менталітету. Подібні

іронічні картини запроданців і перевертнів повторюються в різних

альбомних і сатиричних поезіях, які були написані протягом 1920-х років

(“Метаморфози”, “Вже ціла зграя збіглась їх”). Напр. більшовицьке

керівництво УРСР назване “зграєю”, а його діяльність окреслена як

“бенкет шакалів і гієн”, де вони (більшовики) лижуть, плямкають і

качаються над “чорним і роздутим тілом” країни.

 

Згодом, готуючи окремі твори до збірки “Рінь”, поет став більш стриманим

у вираженні своїх почуттів. Поезії з “Ріні” переважно відтворюють давні

часи, вони пов’язані з працею археолога, яку тоді виконував О.Ольжич у

Чехословаччині, а також в Австрії, Галичині, Італії, США та Югославії.

Інколи серед них відчутні мотиви, спільні з “неофіційними” творами,

гумористичною частиною творчості автора. У картинах дитинства О.Ольжич

показує чесних і слухняних дітей, які продовжуватимуть національні

традиції батьків. Буває й так, що юнаки втікають від спокійного

родинного дому, подаються на море, до темного лісу, щоб відчути

небезпеку, побачити новий і незнаний світ, про який з острахом

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ