UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблема традицій і новаторства в укр. літературі кінця ХІХ початку ХХ ст.(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7849
Скачало501
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Проблема традицій і новаторства в українській літературі кінця ХІХ -

початку ХХ ст.

 

Кінець ХІХ - початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших

періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство

втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А

література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби

опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання осмислити

кризу в соціальному середовищі та мистецтві і віднайти шляхи подальшого

розвитку культури.

 

Донедавна українську літературу кінця ХІХ - початку ХХ ст. не

досліджували комплексно, як систему, не вивчали об’єктивно, із

врахуванням усіх мистецьких явищ і фактів, не розкривали широту й

різноманітність оновлення стильових особливостей літератури. В останні

роки інтерес дослідників-літературознавців до цієї культурної епохи

значно зріс, що викликало неоднозначні, інколи навіть діаметрально

протилежні погляди на проблему визначення художніх методів та стилів

художньої літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.

 

Серед теоретичних проблем, висунутих літературним процесом 90-х років

ХІХ ст. і початком наступного, можливо, центральною є проблема

визначення художнього методу, проблема поєднання традицій та новаторства

в літературі.

 

Українська література кінця ХІХ - початку ХХ ст. – явище

загальноєвропейського типу, і, як така, вписується у той процес зміни

типів художнього мислення, методів, стилів, який визначає

історико-літературний розвиток майже всіх європейських (у тому числі й

слов’янських) літератур цього періоду. Загальновизнано, що в кінці ХІХ -

на початку ХХ ст. в усіх європейських літературах розпочиналося

становлення модернізму – художньої системи, принципово відмінної від

художньої системи критичного реалізму.

 

В історії української літератури кінець ХІХ – початок ХХ ст. – період,

позначений активним протистоянням і поєднанням реалізму й модернізму,

традиційного та модерного мистецтва.

 

Молоде покоління українських письменників, розквіт творчості яких

припадає на цей період, під впливом соціально-культурної ситуації в

Україні і нового досвіду європейських літератур дедалі більше усвідомлює

обмеженість критичного реалізму, необхідність змін, відходу від

традиційних проблем і форм їх зображення. Визрівали протест проти

натуралізму, вузького просвітянства, “грубого реалізму”, бажання якось

наблизитися до новітніх течій європейської літератури, зруйнувати

стереотипи і нормативи реалістичного побутописання.

 

Своєрідність літературного розвитку кінця ХІХ – початку ХХ ст. розуміли

вже сучасники. У 1901 р. І.Франко пише про традицію й новаторство

творчості молодих українських письменників у статті “З останніх

десятиліть ХІХ віку”: “Засвоївши літературні традиції своїх учителів,

молода генерація письменників, до яких належать Ольга Кобилянська,

В.Стефаник, Л.Мартович, Антін Крушельницький, Михайло Яцків і Марко

Черемшина, прагне відображати своєрідність українського життя у зовсім

новій європейській манері” [1, 108]. У цій статті І.Франко велику увагу

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ