UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПисьменники Волині у боротьбі проти польських впливів у 20-30 роках XX ст..(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1612
Скачало204
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Письменники Волині у боротьбі проти

 

польських впливів у 20-30 роках ХХ ст.

 

Перебування західноукраїнських земель у складі Польської держави

сповнене постійною боротьбою українського населення за збереження і

розвиток своїх традицій, культури і віри.

 

Намагаючись ополячити населення, польські власті починають офіційний

наступ на українську інтелігенцію. Режим Пілсудського проводить політику

“санації”, що поширюється на східні кордони Польщі. Заборонялися

державні школи, товариства тощо. Потрібна була кропітка робота численних

громадських діячів Волині, щоб отримати дозвіл приватно заснувати

навчальні заклади, театри, бібліотеки – усе те, що ставало центрами

пасивного опору ополяченню.

 

В умовах панування і жорстокого гноблення польського режиму жили і

творили письменники Волині: О.Гаврилюк, М.Левицький, О.Станчук,

Г.Орлівна, К.Поліщук, І.Матвіюк, І.Степанюк, В.Китаєвський, М.Калинчук,

Г.Жежко, М.Черкавський, І.Власовський, У.Самчук. Активний діяч

революційного підпілля, український поет і публіцист, член літературної

організації “Горно”, В.Г.Мизинець, у своїх творах відобразив злидні й

експлуатацію трудящих Волині, їхню боротьбу за соціальне і національне

визволення.

 

Проти колоніального режиму Польщі була спрямована творчість

М.І.Калинчука [9, 111] – одного з авторів радикальної західноукраїнської

і прогресивної зарубіжної преси (газет “Сила”, “Сель-Роб”, тижневика

“Світло”, журналів “Нові шляхи”, “Металеві дні”, “Західна Україна”,

“Робітниця” та інші) [8, 94].

 

На сторінках журналу “Вікна” він формується як справжній поет. У поезіях

“Маленькій Оленці”, “Дівчатко” із циклу “Арешти” Калинчук поринає у світ

дитячого світосприймання, вустами дитини висловлює думку про

напівголодне існування робітничих дітей [1, 3]. Поет вдало використовує

дитячу мову у своїх творах, уводить елементи діалогу матері з дочкою,

робить своєрідний зріз окремих шарів суспільства.

 

Через рік М.Калинчук друкує в журналі уривок з поеми “Вартівничий”. У

першій частині твору він вдається до відтворення важкого життя трударя,

другий уривок передає бадьорий настрій бойового походу, віру бійця у

правоту своєї справи, відчуття щастя серед рівних собі в боротьбі за

творення нового світу.

 

“Його образність взята не з книжкової ерудиції, а з вражень і реалій

життя. Поет вдається до народопісенних традицій, поєднуючи їх із

загальним публіцистичним пафосом”, – відзначає дослідник його творчості

М.Дубина.

 

Вірш “Дума про татарщину” – це спроба автора відтворити в уяві читача

минуле, свідчення новаторства поета, його мистецького росту, доброго

відчуття ритму й історичної епохи, з якої він наводить паралелі.

 

Твір “Крик” є зразком декларативної поезії М.Калинчука. Тут ненависть до

воргів-поневолювачів виражена риторичними запитаннями, домінуючими

окличними реченнями. Образи твору прямі, конкретні, майже без натяку на

метафоричність. У віршах “На Волині б’ють дзвони”, “Вірю”, “На грані”,

“Я знаю, що буде так” звучить могутній бойовий клич, віра у визволення

з-під соціального і національного гноблення.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ