UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОлександр Потебня.(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5674
Скачало404
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Олександр Потебня

 

Олександр Потебня народився 22 вересня 1835 року в селі Гаврилівці на

Сумщині. Він закінчив гімназію у польському місті Радомі та

історико-філологічний факультет Харківського університету. Після захисту

маґістерської дисертації 1860 року Потебня продовжив навчання у Берліні,

а 1874 року захистив докторську дисертацію. Професор Харківського

університету і лідер харківської школи мовознавства, Потебня був також

редактором та видавцем творів письменників Гулака-Артемовського,

Квітки-Основ’яненка і Манжури. Він перекладав «Одіссею» українською

мовою, а серед найвідоміших його наукових праць був коментар до «Слова о

полку Ігоревім».

 

Потебня розглядав мову насамперед як засіб упорядкування людиною вражень

від довкілля, як інструмент пізнання світу. Слово несе не тільки

значення предмета, а і попередній досвід особи та нації. Його зміст

фіксується у символах фольклору і постійно відновлюється літературою.

 

На думку вченого, мова є неповторною для кожної нації можливістю

мислення та самого життя (цитата): «Не лише найкраща, а і певна, єдина

прикмета, за якою ми впізнаємо народ, і разом з тим єдина, незамінна

нічим та неодмінна умова існування народу, є єдність мови». Відтак,

вважав Потебня, усвідомлення людиною своєї національної приналежності

ґрунтується на своєрідному «вродженому націоналізмі», притаманному

тільки даному народу. Тому він застерігав проти національної асиміляції,

яка для нього була тотожна душевному розкладу. Розчинення однієї нації в

іншій збіднює людство загалом, веде до дезорганізації суспільства та

деґрадації особистості.

 

Історичний розвиток народів за нормальних обставин, наголошував Потебня,

має наслідком не денаціоналізацію, а взаємне пристосування націй.

«Цивілізація, – писав він, – не лише сама по собі не загладжує

народностей, а і сприяє їхньому зміцненню».

 

О.О. Потебня – мовознавець, літературознавець, фольклорист. У

Харківському університеті працював професором кафедри російської мови й

словесності (1859-60–1891), кафедри слов’янознавства (1871). Якщо не

рахувати кандидатської дисертації “Первые годы войны Хмельницкого”, що

залишилася ненадрукованою, першою ученою працею О.О. Потебні була

магістерська дисертація “О некоторых символах в славянской народной

поэзии” (1861), пізніше “Мысль и язык” (1862), “О мифическом значении

некоторых обрядов” (1865). Докторську дисертацію “Из записок по русской

грамматике” захистив 1874 р. За цю працю удостоєний Ломоносівської

премії. Цього ж року був обраний членом-кореспондентом Російської

Академії Наук по відділу російської мови й словесності. У 1865 р. був

обраний дійсним членом Московського археологічного товариства, у 1877 р.

– дійсним членом товариства шанувальників російської словесності при

імператорському Московському університеті. Протягом 1860–1863 рр. був

секретарем словесного факультету Харківського університету. З 1877 р. до

1890 р. був головою Харківського історико-філологічного товариства.

 

Провідними в науковій тематиці Ліфту були питання, пов’язані з історією,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ