UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсвіта, наука Т.Г.Шевченка і культурне самоутворення нації (реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2505
Скачало400
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Медичне училище

 

ім. І.Я.Франка

 

Освіта, наука

 

Т.Г.Шевченка і культурне самоутворення нації

 

студентки групи 2М11

 

Сороковської Т.Я.

 

м.Коломия

 

2001 р. 1. Життя Тараса Шевченка. Геніальний український поет,

національна гордість народу Тарас Григорович Шевченко побачив світло

сонця в нужденній хатині кріпака в селі Моринцях Звенигородського повіту

на Київщині 9 березня (25 лютня ст. ст.) 1814 р. Його батько Григорій

був родом із Кирилівки та за жінкою Катериною, з роду Бойко, отримав

хату в Моринцях. І Моринці, і Кирилівка були власністю пана

Енгельгардта, і Шевченки були в нього кріпаками. Тарас був третьою

дитиною в сім'ї. Старші від нього були Микита й Катерина, молодші —

Ярина, Йосип і Марія. Перші спомини дитячих літ в'яжуться в Тараса з

Кирилівкою, куди перенісся його батько, коли хлопцеві було два роки.

Щасливі безжурні хвилини під оком доброї матері недовго тривали. На

дев'ятому році життя батько віддав Тараса в науку до дяка Губського, що

тяжко знущався над хлопцем. Коли поетові йшов десятий рік, померла його

мати. Тяжка праця, злидні кріпацького життя ще молодою поклали її в

могилу. Важко було батькові Тараса самому дати собі раду з дітворою, він

одружився знову, і в хату ввійшла мачуха зі своїми дітьми. Настали гіркі

хвилини. Мачуха не злюбила Тараса й часто його побивала. Невдовзі за

матір'ю пішов у могилу й батько (1825 р.). Вмираючи, сказав пам'ятні

слова, що Тарасові спадщини не залишає, бо він не буде «абиякою

людиною». Після смерті батька мачуха не давала Тарасові сидіти без діла.

Від ранньої весни до пізньої осені пас він череду, а взимку ходив у

науку до дяка-п'яниці Богорського, що також знущався над своїми учнями.

У того дяка вивчав Тарас граматику, Часослов, Псалтир. Часто від його

побоїв ховався в садку, де малював, бо змалку мав до цього хист і охоту.

Вкінці остогидли йому наука Богорського та його побої, тому відплатив

йому, коли той був п'яний, такими самими побоями за всі знущання й

босоніж пустився в світ шукати людей, «щоб добру навчили». Спершу зайшов

у Лисянку, де проживав один диякон-маляр. Але цей замість учити хлопця

велів йому відрами носити воду. З Лисянки подався Тарас у Тарасівку й

знайшов там маляра, який, глянувши на ліву руку поета, сказав, що в

нього нема хисту «ні до шевства, ні до бондарства». Тоді повернувся в

рідне село, де був громадським пастухом, а потім найнявся до священика

Конищі на службу. По якімсь часі кинув службу й пішов у село Хлишивку,

що славилося малярами. Маляр знайшов у Шевченка талант до малювання, але

домагався, щоб Тарас приніс від свого пана дозвіл, що йому, кріпакові,

можна вчитися. Шевченко пішов ' по дозвіл до села Вільшани, де проживав

головний управитель маєтку Енгельгардта Дмитренко. Дмитренкові припав до

вподоби моторний хлопчина, і він узяв його до кухонної послуги/. З кухні

пан Енгельгардт забрав його до покоїв козачком. Тарас мав обов'язок

сидіти в передпокої й чекати, поки не покличе його пан і не звелить

подати люльку. Тяжкі дні нудьги осолоджував він собі тоді українськими

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ