UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетафора, її різновиди та функції в ліриці Ліни Костенко.(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5595
Скачало451
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Метафора, її різновиди та функції в ліриці Ліни Костенко

 

Теорія метафори ґрунтовно розроблена світовою літературно-теоретичною

наукою, над її проблемами працювало багато відомих теоретиків літератури

від античності до наших днів, знаходячи все нові й нові грані цього

тропа.

 

Для уточнення художніх функцій метафор у ліриці Ліни Костенко та їх

різновидів ми користуємося такою класифікацією:

 

– класична метафора;

 

– метафора-уособлення з його різновидами: метагоге, прозопопея або

персоніфікація;

 

– генітивна метафора (метафора родового відмінка);

 

– метафора орудного відмінка;

 

– розкрита, розшифрована метафора;

 

– метафора-прикладка;

 

– метафора-симфора;

 

– метафора-метонімія;

 

– ланцюжки метафор;

 

– метафора-метаморфоза;

 

– текст-метафора;

 

– метафоричний епітет.

 

Аналіз метафор у ліриці Ліни Костенко за поданою класифікаційною схемою

дав цікаві результати, які викладаємо нижче.

 

Класична метафора, узагальнене визначення якої міститься в

І.Качуровського [1], не посідає великого місця в ліриці поетеси.

Частотність її вживання в текстах Ліни Костенко дуже невелика. Для

прикладу розглянемо поезію “Настане день, обтяжений плодами”. В цьому

рядку вірша уже маємо класичну метафору. Така метафора близька до

символа (твори – плоди). Вона є наскрізною для цієї поезії і бере участь

у структуруванні вірша – утворює обрамлену композицію (“душа не створить

бутафорський плід”). Крім того, метафора-символ “плід” стає основою

філософських роздумів автора щодо характеру “плодів”, їх долі і дає їм

ціннісну оцінку: “Не страшно їм ні слави, ні хули”. Метафора “плід”

обростає утворенням свого антиподу: “Плід – бутафорський плід”.

Означення “бутафорський” створює антитезу на рівні однієї метафори, але

з полярним значенням.

 

Отже, метафора “твір-плід” створена на основі древніх асоціацій, бо

“плід” завжди був чимось вартісним, і виступає у різних функціях: вона –

символ, вона виконує композиційну роль, створює антитезу і формує весь

сюжет поезії “Настане день...”.

 

Або ось ще така метафора: “О, не тривожте, люди, його прах!” (вірш “Чи

зрікся Галілео Галілей?”). Класична метафора “прах” містить у собі

декілька відтінків значення, які стають прозорими у контексті: “прах” –

це Галілео Галілей, це пам’ять про нього, це його велич у віках і, попри

усе, це його непохитність: він не зрікся.

 

Метафори-уособлення та їх різновиди (метагоге і прозопопея) вживаються

Л. Костенко чи не найчастіше (понад 500 разів) [2] і є чи не

найвагомішим стилетворчим фактором. Наприклад: “тонесенько плаче ріка”,

“колосочки проти сонця жмуряться”, “весна підніме келихи тюльпанів”,

“колише хмара втомлені громи”.

 

Прозопопея або персоніфікація – це надання речам, явищам, поняттям

властивостей істот:

 

Мене ізмалку люблять всі дерева,

 

і розуміє бузиновий Пан,

 

чому верба, від крапель кришталева,

 

мені сказала: “Здрастуй!” – крізь туман.

 

(“Мене ізмалку люблять всі дерева...”)

 

У поезії “Велосипед ночує на балконі...” прозопопея стає наскрізною і

виконує дві функції: композиційну (обрамлення) і функцію антитези, бо

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ