UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСкладові літературознавства та механізм цілісно-системного дослідмення.(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2674
Скачало195
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Складові літературознавства

 

та механізм цілісно-системного дослідження

 

Проблема основних складових літературознавства досі залишається не

вирішеною.

 

Одні дослідники (їх більшість) або доводять, або лише згадують наявність

у літературознавстві трьох основних складових: теорії літератури,

історії літератури і літературної критики [див., наприклад: 13, 3; 6, 4;

1, 3; 7, 7].

 

Інші дослідники стверджують, що складових – д в і: теорія та історія

літератури. Зі складу вони вилучають, таким чином, літературну критику,

хоча й вступають при цьому в протиріччя. В одній з останніх теоретичних

праць зазначено: “Правда, деякі дослідники не вважають літературну

критику складовою частиною літературознавства. Зокрема, В.Брюховецький

зазначає: “Сучасне літературознавство становить собою складну динамічну

систему, яка органічно взаємодіє з критикою літературною” [17, III,

210]. При цьому долучено: “До речі, сам В.Брюховецький не є послідовним

у відстоюванні подібної думки. У надрукованій у цьому ж томі УЛЕ статті

“Критика літературна” він зазначає [17, III, 63], що літературна критика

– одна з трьох основних галузей літературознавства” [7, 70].

 

Останнім часом є прихильники (Козлов А.В., Козлов Р.А.) чотирьох

складових: історії літератури, літературної критики, теорії літератури

та бібліографії [9, 3].

 

Іншої думки дотримується, зокрема, Анатолій Ткаченко. Звернувши увагу,

що “у вітчизняному літературознавстві традиційно виділяють три основні

дисципліни – історію літератури, теорію літератури і літературну

критику”, він у той же час нагадує: “На Заході сюди відносять ще й

компаративістику (або порівняльне літературознавство) і текстологію”

[14, 9]. Це вже мова про п ’ я т ь складових літературознавства.

 

Важливо також врахувати, що раніше, в 60-80-і рр. ХХ ст., крім

відзначених варіантів, був ще й той, що налічує дещо інші ч о т и р и

складові. В “Краткой литературной энциклопедии” (М., 1962), у книгах

О.Бушміна “Наука о литературе” (М., 1980), Г.М.Фридлендера

“Методологические проблемы литературоведения” (Л., 1984) та деяких

підручниках [5, 11-16, 19] йдеться про “методологію і теорію літератури;

історію літератури; літературну критику” [10, IV, 331].

 

Отже, у ХХ столітті існували різні погляди на основні складові науки

“літературознавство”.

 

Проблема, що виникає внаслідок цього, має низку аспектів. Перший – якою

ж є об’єктивна, дійсно існуюча кількість основних складових

літературознавства (адже їх не є безмежна кількість)? Другий аспект –

якою є конкретика номінацій? Третій – аспект послідовності логічного

зв’язку між дійсними складовими (читач, мабуть, помітив, що

послідовність переліку складових, зазначених нами вище, кожного разу

була іншою). Четвертий аспект – у чому головна причина виникнення і

невирішеності цієї розгалуженої на аспекти проблеми протягом такого

тривалого часу?

 

Можна, звичайно, й детально аналізувати названі аспекти, щоб зрештою

конкретно відповісти на питання. Спробуємо, однак, визначитись якомога

стисліше.

 

Стосовно причин суттєво різних поглядів одразу скажемо, що така

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ