UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуспільство в ідейних поглядах М.П. Драгоманова в контексті соціального і національного розвитку.(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось888
Скачало295
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Суспільство в ідейних поглядах М.П. Драгоманова в контексті соціального

і національного розвитку

 

Європейсько відомий український мислитель та вчений М. П. Драгоманов

значну частину свого життя, а саме 19 років, змушений був провести за

кордоном, у еміграції. На жаль, на батьківщині, розділеній могутнішими

державами, належного офіційного визнання його як інтелектуала,

прихильника і генератора ліберальних поглядів та ідей – годі було й

сподіватися. Та й не дивно: Російська імперія побоювалася вільнодумства.

І саме на чужині (у Швейцарії, Австро-Угорщині, Болгарії) з’явилися

з-під пера кращі праці Драгоманова – вже зрілого мислителя: “Турки

внутренние и внешние” (Женева, 1876), “Шевченко, українофіли і

соціалізм” (Женева, 1879), “Чудацькі думки про українську національну

справу” (Відень, 1891). Будучи прихильником європейського позитивізму та

раціоналізму, і беручи щонайактивнішу участь в інтелектуальному процесі

на еміграції, М. П. Драгоманов невтомно досліджував та осмислював

можливості реформування та розбудови існуючих суспільств, їх розвиток у

соціальному та національному напрямах [1].

 

Центральне місце в суспільних поглядах Драгоманова посідає ідея поступу:

вищого ступеня соціальної справедливості та духовної культури [2].

Обґрунтування її вчений вважав найважливішим досягненням європейської

науки. І тут слід наголосити, що опинившись на еміграції, Михайло

Петрович прагнув здійснити введення справи українського визвольного руху

до загальноєвропейського контексту: зорієнтувати українську справу на

взірці європейської науки і культури [3].

 

Бачучи, “головним ділом” у людській історії – невпинний суспільний

розвиток, Драгоманов визнавав найважливішим “поступ людини й громади,

поступ політичний, соціальний… ” [4].

 

Соціальний устрій суспільства на думку мислителя гармонійно повинні

розвивати особистості, об’єднані в асоціації на добровільних засадах

[5]. Саме вільний індивід, з його нічим не обмеженою волею, є для

М.П.Драгоманова атомом соціуму, фундаментом соціального й міжнародного

порядку.

 

Функції держави, що є за Драгомановим чимось чужим і не притаманним для

людства, у суспільстві “вільних індивідів” має виконувати

“товариство-товариств”, що утворюється знизу з ініціативи самих таки

“індивідуальних особистостей – федеративна спілка з максимальною

децентралізацією та самоврядуванням громад. Найближчим до свого

ідеального соціального устрою Драгоманов бачив швейцарські кантони, де

він прожив 15 еміграційних років.

 

Р

 

Т

 

^

 

`

 

Ж

 

И

 

аціональне, що “живе в людині”. Національне, національність є сукупністю

спільних людських ознак. І не брати до уваги національного, у прагненні

людства об’єднатися, не можна – бо людство і є “лише сукупністю націй”

[6]. Та все ж “громаду” Драгоманов ставить понад національні елементи

асоціацій, вважаючи національність лишень ґрунтом, формою та способом,

що мали би послужити в першу чергу “добробутові” [соціальному. – В. Б.],

“…й просвіті нашого народу, а вкупі з ним й його національності” [7]. А

саме лише припущення про те, що питання національності й усього, що з

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ