UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТрагедія особистості в романі “Хіба ревуть вопи, як ясла повні?” Панаса Мирного (реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3322
Скачало500
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Трагедія особистості

 

в романі “Хіба ревуть вопи,

 

як ясла повні?” Панаса Мирного Трагедію особистості Панас Мирний відбив

уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща

сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню

історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її

складностях і суперечностях. В алегоричній назві “Хіба ревуть воли. як

ясла повні?" звучала головна ідея: воли – символічний образ уярмленого

селянства – не ревли б, якби було що їсти й пити.

 

Трагедію особистості найповніше відтворено у долі Чіпки, Грицька,

Максима, Мотрі. Інші персонажі– Галя, Христя, баба Оришка– сприяють

рельєфнішому відтіненню головних характерів. Треті – Лушня, Матня,

Пацюк, Порох. Чижик, Явдоха, генеральша, Кряжов, пан Польський, хоча і є

епізодичними, дали змогу авторові передати сутність тогочасних

суспільних тенденцій та психологічно увиразнити причини трагедії

особистості.

 

Складна композиція роману, яку академік Олександр Білецький назвав

“будинком з багатьма прибудовами і надбудовами”, підпорядкована меті

якнайширше показати соціальні умови життя селянства і мотивувати

поведінку героїв, розкрити, що ж саме штовхало селян на слизьку дорогу,

калічило їх душі, нівечило мораль, тобто спричинило трагедію.

 

У центрі роману образ Чіпки – невтомного шукача правди, котрий зійшов на

криву стежку боротьби і став “пропащою силою”. Син зневаженої селянки.

Чіпка зростає в злиднях, в умовах недоброзичливості й ворожості.

Ровесники глузують з нього. Коли багатій Бородай за впертість прогнав

Чіпку з роботи, він "поніс у серні гірке почуття ненависті на долю, що

поділила людей на хазяїна й робіт-ника...”. Кожний з етапів життя Чіпки

виразно окреслений завдяки тонкому психологічному аналізу його

поведінки. Різкі переходи віл сподівань щасливо жити на своєму добрі до

гірких розпачливих настроїв розкривають збентежену душу героя. Надто

вразила кривда Чіпку, коли за право працювати на власній землі чиновник

цинічно вимагає хабара. У цей момент Чіпка втратив віру у

справедливість. У його серці вже вкотре закипіла ненависть, на жаль, не

лише до гнобителів, а й до всіх людей.

 

Звідси – сліпе, стихійне бунтарство зневаженої, обікраденої людини.

Роздумуючи над особистою недолею, над всенародним лихом, Чіпка все

глибше усвідомлює соціальні корені пануючої несправедливості. Для нього

стає очевидним, що на трудівника “налягли” і поміщик, піп, шинкар, і

“свій брат-богатир”, що "всім бажається поїздити” на шиї безправного

селянина. Під впливом лихого “товариства” Чіпка опустився на саме дно

життя. Проте добро в його натурі на якийсь час перемогло. Він соромився

свого давнього безпуття “тієї кривої стежки”. Пішли розмови про земство,

про вибори гласних, і Чіпка закликає громаду захищати свої інтереси.

Коли Чіпку наказом губернатора було виведено з управи “по

неблагонадежности”. то ця кривда стала останнім поштовхом, що зіпхнув

правдошукача на стежку сліпої помсти. Грабунки, вбивства зводять

нанівець його протест. Кров невинних людей страшним тавром заплямовує

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ