UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська література (курс в питаннях і відповідях)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18136
Скачало503
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Українська література

 

в питання і відповідях

 

(24 білети)

 

Білет 1

 

1.Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім'я” як енциклопедія

народознавства

 

Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім'я” “з огляду на

високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих

оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і правдивістю

І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися

впродовж століть в українській родині. Новаторство письменника якраз

виявилося втому, що він показав руйнування набутої духовності труднощами

щоденного життя, відтворив такий стан українського селянства, який

нівечить справжню суть його “народного духу”.

 

В етнографічній розвідці “Світогляд українського народу” І.

Нечуй-Левицький вказував на великі моральні потенції народу, суть яких

відбилась насамперед в усній поезії. Він радив письменникам не обминати

колоритних народних висловів і через їх освоєння показати світові

неповторну душу українців. Найрізноманітніші засоби барвистого народного

мовлення письменник вдало використав у “Кайдашевій сім'ї”.

 

Змалюванням саме буденного життя українських селян повість “Кайдашева

сім'я” вирізнялася у літературі – адже тогочасні автори захоплювалися

переважно святковою стороною селянського побуту. Будні Кайдашів минають

у невсипущій праці. Косовиця, жнива, плекання городини, “зимова” жіноча

робота (прядіння, ткання полотна, шиття і вишивання одягу) – ці та інші

щоденні клопоти визначали стосунки між членами сім'ї Кайдашів. Хоча у

творі майстерно виписані і святкові звичаї та обряди, глибоковікові

традиції і вірування.

 

Втіленням української релігійності і високої народної моралі є у повісті

Мелашка. Її любов до рідної матері, чоловіка, намагання догодити

свекрусі приємно вражають. Доведена до відчаю, Мелашка їде з

односельчанами в Київську Лавру на прощу – святкування паски у Києві, за

народним повір'ям, мало б принести у сім'ю Боже благословення.

Письменник поетизує свою героїню. Так, лірична душа Мелашки почула у

жалібних піснях ченців у чистий четвер (напередодні Великодня) “якесь

море сліз, що зливалось тисячі літ, І злилось докупи, і полилось піснями

з грудей. Здасться, в тому морі сліз текли ріки народного горя од самого

початку світу...”.

 

Побожним, чуйним і добрим був Кайдаш, мріяв про смерть по-християнськи:

зі сповіддю, причастям, соборуванням. Але тяжке пияцтво призвело до

передчасної страшної смерті, яка не відповідала християнським уявленням.

Сини і невістка Мотря надто часто порушували четверту заповідь Божу: не

поважали і не шанували батьків. А народна мораль грунтувалася в

основному на заповідях Божих. У селі зневажали злодіїв, п'яниць,

покриток, ледарів, хвальків, безбожників Тут ніколи нікому нічого не

забували. Не могли забути й Мотрі того, що вибила свекрусі око, а

Карпові – що ганявся за матір'ю з дрючком. Люди добре знали характери

тих, кого вважали негідними: вибираючи Карпа десяцьким, хтось

підкреслив, що “буде добрий сіпака”, а пропонуючи жартома кандидатуру

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ