UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУсна народна творчість (реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3469
Скачало478
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Усна народна творчість”

 

Важливим явищем культурного життя Київської Русі стала поява

літератури: історичної, філософсько-публіцистичної, юридичної, художньої

та церковної. Виникнення і розвиток давньоруської літератури тісно

пов'язані з соціально-економічними, політичними та культурними успіхами

Русі, поширенням писемності в усіх сферах суспільного життя.

 

Ще до виникнення писемності у східних слов'ян існувала багата усна

народна творчість: обрядові пісні, перекази, замовляння, заклинання,

епічні та ліричні пісні. Особливого поширення набули за давнини епічні

пісні-билини, що виконувались під музику в речитативно-декламаційній

формі.

 

Розвиток фольклору на Русі був тісно пов'язаний з віруваннями народу,

які до введення християнства мали анімістично-магічний характер.

Стійкість обрядів і поезії та пов'язаної з ними язичницької релігії

міцно трималися в народних масах, незважаючи на вплив нової

християнської релігії. Поступово старі традиції і обряди пристосувалися

до церковних свят і обрядів, що призвело до виникнення двовір'я, тобто

співіснування двох релігійних світоглядів народу.

 

Язичницька релігія створювала не тільки обряди, а й стала підґрунтям для

створення поетичних форм обрядового фольклору, одним з найстаріших видів

якого є міфи. Бони були поширені і за часів Київської Русі, про що

свідчать їх уривки у писемній та усній передачі. Заклинання і замовляння

виникли з віри первісної людини в чарівну силу слова. Залишки заклинань

збереглися в Початковому літопису (у договорах русів з греками). До X

ст. сформувався календарний обрядовий фольклор, пов'язаний ще за

язичницьких часів з народними річними святами, і позакалендарний —

приурочений до різних явищ побуту (весіль, похорон тощо), що досить

міцно тримався в селянському побуті впродовж багатьох століть. Як

словесне оформлення обрядів, пов'язаних іІз річним циклом хліборобських

робіт, із чотирма порами року та іншими звичаями, побутувала

звичаєво-обрядова поезія. Календарні пісні — високохудожні твори, їх

образи, поетичні засоби вироблялися протягом багатьох століть. До

прозових фольклорних жанрів Київської Русі належать казки, перекази,

легенди, приказки, прислів'я та загадки.

 

Із зростанням Київської Русі, зростав у народі й інтерес до минулого, до

подій та діячів давно минулих часів. Виникали згадані вже історичні

перекази, що передавались усно і поширювались у формі героїчних билин.

Билини — це епічні пісні, що відображають історичну долю Русі та

присвячені історичним подіям з життя народу, захисту країни від ворогів,

різним соціально-побутовим явищам. Зародились билини наприкінці першого

тисячоліття в Києві, Чернігові, Галичі, Новгороді та в інших містах і

землях Русі. Відомі билини так званого Київського та Новгородського

циклів. Серед них найранішими вважається билина про Святогора.

Улюбленими героями билин Київського циклу (безпосередньо пов'язані зі

славним градом Києвом та князем Володимиром) були воїни-богатирі: Ілля

Муромець, Добриня Никитич, Альоша Попович, Ставр Годинович, Больга.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ