UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТема науки і освіти у творчості письменників-гуманістів епохи Відродження.(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2856
Скачало227
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Тема науки й освіти у творчості

 

письменників-гуманістів епохи Відродження

 

У XV-XVI століттях після тривалого періоду культурного занепаду, що

характеризує епоху пізнього середньовіччя, в Україні посилюється інтерес

до рідної культури, історії, мови, пробуджується національна свідомість,

з’являється розуміння необхідності широкого розвитку науки й освіти. Цей

процес проходив під безпосереднім впливом ідей західноєвропейського

гуманізму, що поширювалися в Україні завдяки молоді, яка здобувала

освіту за кордоном [1, 31-48].

 

Представники гуманістичної культури в Україні – Юрій Дрогобич, Павло

Русин з Кросна, Станіслав Оріховський та інші – незалежно від місця

просвітницької діяльності, усвідомлювали свою національну незалежність і

дбали про рідну культуру.

 

Як нова верства світської інтелігенції, що здобула широке громадське

визнання, українські гуманісти, так само як і італійські, були носіями

високої освіченості. Вони виявили себе на терені різних наук –

астрології, медицини, філософії, історії, здобули високі наукові титули

і звання. Тож не випадково, що у своїх творах вони постійно зверталися

до проблем, пов’язаних з розвитком національної української науки й

освіти.

 

Одним із перших у колі зачинателів гуманістичної культури в Україні, хто

звернув увагу на потребу поширення науки й освіти, слід назвати

вихованця Краківського і Болонського університетів,

ученого-енциклопедиста Юрія Дрогобича. У своїй латиномовній праці у

віршах “Прогностична оцінка поточного 1483 року” він висловлює

прогресивні погляди на призначення літератури. Випускаючи у світ свої

книги, поет дбає не про честолюбство та зиск, а про “користь від них

роду людському в житті” [2, І, 15]. У цьому він вбачає покликання своєї

скромної праці.

 

Про значення книг, зокрема поетичних, в освіті і вихованні народу, пише

також земляк і послідовник Юрія Дрогобича, відомий поет-гуманіст Павло

Русин з Кросна. У вірші “Похвала поезії” він прославляє поетичне слово

як “світлий дар богів”, їх “гомінке і солодке” дитя, що доносить подвиги

попередніх поколінь, на прикладах їх життя виховує сучасників, вчить

шанувати богів. Виховна сила слова, пісні, твердить поет, полягає в її

правдивості. Своїми творами справжній митець не лише викликає у читачів

естетичну насолоду, а й навчає їх, збагачує знаннями:

 

Хто б то чув про міць владарів могутніх,

 

Хто б сьогодні знав про вождів діяння,

 

Хто б згадав про них, коли б віщий лірник

 

Їх не уславив? [2, І, 17].

 

Підносячи значення поезії у житті, прославляючи співців-поетів, Павло

Русин звертається до своїх сучасників із закликом:

 

Ти ж гортай книжки, перечитуй пильно…

 

… Чистим серцем пий ті зразки високі, –

 

І побачиш, вір, те, що було вчора

 

Скрите від тебе [2, І, 18-19].

 

Таким чином, поет вважає книги надійним джерелом пізнання і тим самими

підкреслює їх значення для освіти народу.

 

Нові гуманістичні погляди на роль і місце науки та освіти в житті людини

й суспільства в цілому висловив талановитий прозаїк-публіцист, перший

український письменник-полеміст Станіслав Оріховський. У низці творів

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ