UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТема народу в романі М.Стельмаха "Правда і кривда" (реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3145
Скачало223
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Тема народу та величі його духу

 

в романі Михайла Стельмаха «Правда і кривда»

 

М. Стельмах (1912 – 1983), український письменник, Герой Праці (1972).

Автор багатьох романів, оповідань, віршів, п’єс та книг для дітей.

Найвідоміші з них: “Хліб і сіль” – роман-трилогія (1959), “Кров людська

– не водиця” (1957), “Велика рідня” (1949-50); романи “Думка про тебе”

(1969), “Чотири броди” (1979). Однак саме роман “Правда і кривда” є чи

не найвизначнішим твором письменника. Настільки образно, влучно він

передає усі військові лихоліття і труднощі післявоєнного часу України.

 

Більше ніж півстоліття вже минуло після Великої Вітчизняної війни... І

ніколи не загояться рани в серцях і душах учасників жорстокої битви за

право жити, любити, надіятися і вірити. Ми схиляємося перед мужністю

людей, які пройшли через те страшне пекло.

 

Закінчивши 1961 року трилогію «Хліб і сіль», «Кров людська — не водиця»,

«Велика рідня», Михайло Стельмах продовжує розробляти тему народу і

величі його духу, тему безсмертя народної правди, що перемагає і в

війні, і в післявоєнному важкому житті.

 

У романі «Правда і кривда» розповідається про життя українського села в

останні роки війни та перше невоєнне літо. Відомо, що український народ

зазнав чималого лиха під час Великої вітчизняної війни. Стільки розрухи

і стільки жертв не знав ні один народ Радянського Союзу. Саме

український народ відчув на собі тяготи війни, важкість відбудови

зруйнованих сіл, міст, повернення до мирного життя.

 

Автор показує також богатирську Стійкість і витримку воїнів на тлі

пекельних випробувань: «Вогонь був таким, що в повітрі снаряди

стрічалися з снарядами, міни з мінами, гранати з гранатами». Багато хто

з воїнів не сподівався вижити, але всі вони чесно виконували свої

обов'язки кожен на своєму місці.

 

Згадаймо один епізод, у якому виразно відчувається символічність

прізвища головного героя роману - Марка Безсмертного. У церкву, де

розмістили поранених, не ввійшов, а влетів молодий полковник. «Він

запитав:

 

— Тут Марко Безсмертний?

 

— Тут всі безсмертні! — суворо відповів немолодий воїн, в кого груди і

всі ордени були залиті кров'ю.

 

— Вірно, вояче, — відструнився полковник. — Тут всі безсмертні!»

 

— Справді, народ, який переміг у такій війні, —: безсмертний.

 

Коли ми ближче знайомимося в романі Михайла Стельмаха з Марком

Безсмертним, впевнюємося, що народ, серед якого народжуються такі мужні

і самовіданні люди, матиме завжди незламаний дух. «Хоч би на яких вогнях

довелося горіти мені, я буду до останнього служити людям», — таке

життєве кредо Марка — воїна, трудівника, людини-творця.

 

Марко мріяв, щоб життя було мирним і він міг орати, сіяти, милуватися

землею, любити. Викликає симпатію його людяність, доброта, прагнення

всіх зробити щасливими. Він радить молодій вчительці, що прибула до

села, не тільки вчити дітей читати й писати, а й наповнювати дитячі

серця любов'ю, людяністю. Сам Марко, за словами діда Євмена, справжній

чоловік, «що в голові і в душі має понятіє і до землі, і до людей, і до

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ