UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиттевий і творчий шлях В.Булаєнка.(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1313
Скачало176
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Життєвий і творчий шлях

 

В. Булаєнка”

 

Київ 2002 “ПОЕТ ВІД БОГА”

 

...Так скаже Андрій Малишко про Володимира - Булаєнка, коли

ознайомиться з його поезією.

 

Народився поет 8 червня 1918 р. на Поділлі — село Сорокодуби

Краси-лівського району. Звернімо увагу на назви села, району—Скородуби,

Красилів. У них — краса, сила.

 

Красива й сильна поезія Володимира Булаєнка. Красива неповторністю

художнього слова. Сильна правдою життя.

 

Бог дав талант. Та не поталанило йому в житті. На дитинство випадуть

роки соціальних потрясінь — насильницька колективізація, голодомор.

Овдовіє матір. Із п'ятьох діток виживе тільки двоє.

 

Навперекір чорній нужді хлопчик тягнувся до знань, до навчання. Ось що

розповість Ганна Костянтинівна — мати поета (з фонограми 1968 р.):

 

“Йому було шість років 8 іюня. І так осінню не дає мені жити: в школу!

Повстрічала я вчителя і говорю:

 

— Михаїле ІвановичуІ Ну що мені робити з Володею, так в школу ходити

хоче.

 

— Скільки йому років?

 

— В іюні шість.

 

— Зарано в школу йти. Далекувато. Та й батька у вас немає. Дитина добре

не вдягнена, не взута.

 

Кажу, так воно і є, хай ще цю зиму побуде вдома.

 

Другого дня десь дитина пішла, аж увечері приходить. І завтра так. Я

думаю, що він у сусідів з хлопчиками грається, а він пішов у школу і

став у кутку в класі.

 

Вчитель питає:

 

— Володю, чого ти хочеш?

 

— В школу ходити.

 

— Сідай.—Дав йому букваря. То він не знав, як в ту хату увійти, тішився

тим, що вже його вчитель прийняв і дав букваря.

 

А тоді так воно під піст — свято Тараса Шевченка. Я ще тоді була молода.

Ідуть жінки на свято, і я пішла. От підходить той вчитель до мене. І як

він Володею хвалиться, як він розказує! Який же дорогий учень. Хто не

знає задачі, що там зробити, то Володя скаже, як поділити, помножити. І

так він з року в рік переходив. А потім схотів в університет...”

 

Мати поета була безграмотною сільською жінкою. Вроджений талант сина

першими запримітять і підтримають педагоги. За щирою батьківською

порадою вчителя української мови й літератури Сави Денисовича Притули

Володя після десятирічки поступить на філфак Дніпропетровського

університету. Щоб “вивести в люди” сина, мати продасть останню корівчину

— годувальницю сім'ї.

 

Про цей час згадує рідний брат Володі (по матері) Віктор Якович

Крачковський: “Жили ми—бодай не згадувати. Зимою вода в хаті замерзала,

палити нічим, їсти нічого. Про одяг і взуття уже мовчу. Однієї дуже

важкої зими мама не мала чим сплатити податок. Володя вже був на першому

курсі університету. І ось “пожалувала” до нас сама голова сільради

Нижник (не наша була, якась приїжджа). Ходила в шкіряному пальті.

Грізна, пихата.

 

— Чого не платиш налог?— гнівно спитала у матері.

 

— Ні копійки в хаті,— мовила мати.— Бачите, як живу? Старший син

учиться, менший он слабий.—(Я лежав на печі, укритий периною, хворів на

кір).

 

Тоді голова розпорядилася підігнати до наших воріт запряжені кіньми

сани. Забрали з хати ліжко, подушки, стіл, відро. Навіть перину з мене

стягнули. Хоч як мати просила-благала, даремно...

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ