UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиттєвий і творчий шлях Івана Кочерги(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2076
Скачало280
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Життя і творчий шлях

 

Іівана Кочерги

 

(1881 — 1952)

 

 

 

Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881р. в містечку Носівка на

Чернігівщині в сім’ї залізничного службовця, що зумовляло часті

переїзди. Лише 1891p. їхня родина оселяється на постійне проживання в

Чернігові, де 1899р. він закінчує гімназію. Відтак їде до Києва і вивчає

право на юридичному факультеті. По закінченні університетських студій в

1903р. повертається до Чернігова і стає на службу чиновником у

контрольній палаті. З 1904р виступає з театральними рецензіями на

сторінках чернігівських газет.

 

1910р. пише першу п'єсу (російською мовою) «Пісня в келиху» (вперше

поставлена в Харківському Народному театрі лише 1926р. в перекладі П.

Тичини під назвою «Легенда про пісню», п'єса успіху не мала).

 

Нова п'єса — «Дівчина з мишкою» (рос. мовою, 1913) мала помітний, хоч і

скандальний успіх.

 

1914р. І. Кочерга переїхав в Житомир.

 

П'єси російською мовою «Зубний біль сатани» (1922) та «Викуп (Весільна

поїздка Марусі)» (1924) завершують певний етап драматургічного розвитку,

в цей період творчого життя письменник починає писати українською мовою.

 

1925p. він завершує роботу над п'єсою «Фея гіркого мигдалю».

 

1927р. — пише нову п'єсу «Алмазне жорно».

 

1928р. — кілька п'єс, безпосередньо пов'язаних тематикою і проблематикою

з тогочасною дійсністю.

 

В цей період І. Кочерга з посади ревізора житомирської робсельінспекції

переходить працювати літредактором у міську газету «Робітник», а згодом

— у «Радянську Волинь».

 

Він пише комедію «Натура і культура» (1928), драму-феєрію «Марко в

пеклі» (1928) і низку так званих «кооперативних» п'єс, типових для 20-х

років агіток.

 

Вистава «Марко в пеклі» у харківському Червонозаводському театрі

(режисер В. Василько) мала успіх, але до самої п'єси рецензенти

поставилися стримано.

 

В 1929p. в Житомирі відбулися гастролі Другої державної української

опери Правобережжя (липень-серпень), театру української Музкомедії і

драми під керівництвом Д. Гайдамаки (жовтень-листопад) та інших

колективів і окремих виконавців. І. Кочерга, який в попередні роки лише

зрідка виступав у пресі, активізує свою критичну діяльність. З 14 липня

по 9 серпня 1929p. він друкує в газеті «Робітник» 11 лаконічних, але

глибокозмістовних рецензій на вистави театру української опери — це чи

не більше, ніж за всі 1922 — 1928 pp.

 

Він пише чимало п'єс: драматична поема «Свіччине весілля» (1930; інша

назва «Пісня про Свічку»), водевіль «Ліза чекає погоди...» (виданий

1931р.), п'єса «Майстри часу» (інша назва «Годинникар і курка», 1933).

 

Драматична поема «Свіччине весілля» була поставлена лише 1935р. в

Запоріжжі й тільки після цього почала тріумфальний хід по сценах

десятків театрів.

 

П'єса «Майстри часу», незважаючи на те, що спочатку була відхилена

українським реперткомом, на Всесоюзному конкурсі драматургічних творів у

1934p. дістала (під назвою «Годинникар і курка») третю премію.

 

1934р. І. Кочерга переїздить до Києва, де поринає в активну громадську,

критико-публіцистичну та творчу роботу. Продовжує художню розробку

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ