UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиття і творчий шлях Володимира Дрозда (реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5089
Скачало325
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Володимир Дрозд (1939 р. нар.)

 

 

 

 

Володимир Дрозд двадцятитрирічним юнаком видав першу книжку новел та

оповідань («Люблю сині зорі», 1962) і одразу був прийнятий до Спілки

письменників. Розпочавши літературну працю як новеліст і продовжуючи

вряди-годи друкувати новели, В. Дрозд поступово утверджується як автор

повісті й роману.

 

Дещо осібно стоять у творчості письменника романи-біографії «Ритми

життя» (1974), «Дорога до матері» (1979) — про родину академіка О.

Богомольця, «Добра вість» (1907) — про Ювеналія Мельникова, «малороса»

із Чернігівської губернії, «російськопідданого», одного із перших

марксистів в Україні Усе написано неіндивідуалізованим словом підручника

з історії із обов'язковими для літературного твору «художніми

картинками». Але ці, можна сказати, випадкові — тематично й жанрово —

для прозаїка романи зовсім не випадкові в психологічному, світоглядному

плані: загалом усі його твори можна поділити на дві групи — такі, що їх

міг би написати «хтось інший», і такі, що їх міг написати тільки В.

Дрозд. З одного боку — щось бадьореньке й оптимістичне про колгоспне

село (повісті «Так було, так буде», «Новосілля», 1987), про невсипущу

справедливість радянської юриспруденції («Інна Сіверська, суддя», 1983),

про тих же героїв-революціонерів. З іншого боку — твори, які міг

написати тільки В. Дрозд і які не мали «зеленої вулиці»: повість

«Вовкулака», про всяк випадок переназвана у видавництві на «Самотнього

вовка», йшла до читача дванадцять років, «Ирій» — шість; опублікований

лише в журнальному варіанті роман «Катастрофа» (Вітчизна. 1968. № 10) —

понад двадцять і т. ін.

 

За глибиною хвилююче-достовірного самоаналізу персонажа-письменника з

роману «Спектакль» Ярослава Петруні, роздвоєного на «чиновника від

літератури» та справді талановитого літератора, який через брак

характеру, почуття обов'язку перед людьми, егоїзм, життєві обставини не

зміг себе реалізувати, виразно прочитується проблема роздвоєння,

розщеплення творчої свідомості самого автора.

 

Біографія письменника — «син колгоспника з глухого поліського села»

відразу після школи став журналістом у районній газеті, закінчив

університет, доріс до відомого столичного письменника — увійшла в його

твори як продуктивний літературний прийом, стійкий архетип його

творчості.

 

Основні твори — повісті й романи «Маслини» (1967), «Семирозум» (1967),

«Ирій» (1974), «Катастрофа» (1968), «Спектакль» (1985), «Листя землі»,

багато новел — зображують, повторюють, доосмислюють поліську

Йокнапатофу, малий всесвіт, що має всі ознаки великого світу, із центром

у Пакулі. Якщо котрийсь із героїв і виривається поза межі цього світу,

то за підтвердженням свого буття вертається назад, у Пакуль.

 

Пакульський світ герой Дрозда, виходячи поза свої межі — відлітаючи в

Ирій (Ирієм називається перша зупинка «відльоту» автобіографічного

героя, містечко, куди його, підлітка, забирають дядько та тітка

закінчувати школу), — чи то Андрій Литвин («Маслини»), чи Петруня

(«Спектакль»), чи Харлан і Шишига («Самотній вовк», 1983) — бере із

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ