UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиття і творчий шлях Дмитра Павличка(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6211
Скачало688
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Життя і творчість

 

Дмитра Павличка

 

(Народився 28 вересня 1929)

 

 

 

Справедливо говорять, що біографія поета — в його віршах. З поезії

Дмитра Павличка справді можна дізнатися про життєвий шлях, становлення

характеру, про погляди та переконання чи не більше, ніж з підручників,

монографій, досліджень, де йдеться про цього талановитого поета.

 

Народився Дмитро Васильович Павличко 28 вересня 1929 року в селі

Стопчатові Яблунівського району на Івано-Франківщині — тоді ця територія

була під Польщею — в селянській сім'ї. Із розсипаних у віршах уламків

спогадів, як із шматочків смальти, переважно похмурих, темних кольорів,

можна відтворити мозаїку його дитинства.

 

Народився Дмитро, пригадує мати, «коли копати картоплю з батьком йшли

вони». Майбутньому поетові «тверда земля була за ліжко, Шорсткий киптар

за пелюшки» («Мені приходять телеграми»). Доля судилася Дмитрові така,

як і всім українцям, та ще бідакам: нужда, тяжка праця, бідненька освіта

— до того ж чужою мовою. Такий шлях і слався сину лісоруба. Кпини та

знущання за рідну мову, за босі ноги...

 

В одному з ранніх віршів «Дві ялинки» йдеться про те, як у

передноворічний вечір хлопчик продає ялинку, бо ж «Треба купить бараболі

Матері хворій своїй».

 

З цих та інших віршів постає узагальнена картина гіркої долі гуцульської

бідноти, безнадії, горя.

 

Та ось — вересень 1939-го. Звичайно ж, «син простого лісоруба» з радістю

й надією зустрів його. Певна річ — не міг він тоді бачити, знати, що

приніс він Західній Україні й депортації, арешти, колгоспи. Які ж зміни

він відчув на власній долі? Школа рідною мовою. Українські книжки. А

далі — університет. Про це й пише захоплено молодий поет у щирих віршах:

 

 

Відкривались ясні школи

 

Тим, що вийшли із колиб,

 

Тим, що мріяти ніколи

 

Про науку й не могли б.

 

(«1939 рік»)

 

Проріс, як пагінець із землі, й забуяв поетичний талант, народилися

перші вірші, а далі й книжки. Певна річ, писав молодий поет і про

визволення, й про партію, й про нову Радянську Батьківщину. Писав щиро.

Чи міг він розібратися в складнощах часу, прозирнути в майбутнє,

осягнути колонізаторські імперські плани? А якщо й розібрався, то чи міг

писати про це? Щоправда, міг не писати і про інше.

 

При всьому тому Дмитро Павличко не скотився в багно кон'юнктурщини,

прислужництва, хоч, мабуть, може дорікнути собі за багато чого з

написаного в ті роки. Та втримала його на крилі совісті любов —

справжня, синівська, не показна й не фальшива — любов до України, до

рідного народу, його історії, його мови.

 

У дитячому серці жила Україна —

 

Материнські веселі і журні пісні,

 

Та за мову мужицьку не раз на коліна

 

Довелося у школі ставати мені.

 

Непокривлену душу хотіли зламати,

 

Та лишилися тільки болючі киї,

 

Наді мною ночами відплакала мати,

 

Я ж не зрікся ні мови, ні пісні її.

 

(«У дитячому серці жила Україна»)

 

У перших збірках Павличка — «Любов і ненависть» (1953), «Моя земля»

(1955), «Бистрина» (1959), «Днина» (1960) та ін. трапляються речі,

оцінювані неоднозначне. Проте треба сказати на честь поета, що він один

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ