UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиття і творчість Василя Барки(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2324
Скачало524
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Життя і творчість Василя Барки

 

(Справжнє ім’я — Василь Костянтинович Очерет)

 

(Народився 16 липня 1908)

 

 

 

АВТОБІОГРАФІЯ

 

16 липня 1908 — село Солониця: дата і місце народження.

 

Село невелике, примітне тільки старовинною церквою, валами — рештками

козацького табору Северина Наливайка — та широкими солончаками поблизу:

звідти в час біди люди, приходячи за десятки верст, брали «ропу» замість

соли; можливо, так було з вікопомної давнини.

 

Батько відбув звичайну службу в козачих частинах і російсько-японську

війну.

 

Сім'я переїхала на відкритий степ, приблизно за п'ять верст від міста

(Лубні), розміщеного над річкою на горах, так що здалеку видно було

позолочені бані його церков.

 

В степу, від великого шляху Лубні — Ромодан, ночами звертали напасники

до самотньої оселі — грабувати. Батько відганяв; стрілянина часом

тяглася до ранку. То перші враження неспокійного побуту.

 

На прохання свого молодшого брата, щойно одруженого, батько помінявся з

ним наділами: відступив йому вибудувану садибу з великим садом, а

перебрався на порожню ділянку за дванадцять верст від міста і там знов

почав будівництво.

 

Нова оселя постала недалеко від хуторця Миколаївки. Внизу, при згір'ях,

світилось проточне озеро. А по другу сторону — степ із козачими могилами

і якимись давнішніми; з кам'яними статуями на верхах.

 

В хуторі була трикласна початкова школа — я відвідував її. Перше

мистецьке враження: мандрівний диякон-живописець на замовлення батька

намалював на великому аркуші покрівельного заліза — ікону «Моління про

чашу»: Христос біля скелі, серед смутних дерев Гетсиманського саду.

Образ займав усе покуття хати.

 

Батька взяли на російсько-німецьку війну. 1916 року він звільнився

покаліченим (його з вибуху присипало землею: мав пробиту ногу і зрушений

хребет). Лікування електрикою коштувало тоді дорого і забрало гроші з

проданого наділу.

 

Переїхали в місто. Жили в сараї на дворищі купця другої гільдії — в

нього батько колись, ставивши хату, купував будівельний матеріял.

 

Батько взяв на виплату хатку на узліссі, за містом.

 

Нас в родині було три брати; всі вчилися в духовному училищі («бурсі»).

Не було грошей платити за навчання в гімназії, а в духовному училищі,

згідно з давнім привілеєм, діти з «козачого сословія» могли вчитися

безкоштовно. В роки громадянської війни, при постійних змінах влади,

«бурса» діяла.

 

Режим, з крайніми формальностями, був суворий. Часті кари, методи

навчання (з російської граматики, латині, початкової математики) —

традиційні, з перевагою муштри.

 

Школярі надолужували своє — відчайним босяцтвом; при ньому, звичайно,

руйнувався настрій справжньої побожности.

 

Переформувалася бурса в трудову школу: спершу — в старому будинку.

Викладач математики давав читати клясичні українські книжки.

 

Школа перейшла в новий будинок; там нові вчителі навчили нас

безбожництва.

 

Батько працював спершу як тесляр в артілі «Увечный воин»; потім став

брати на обробіток і догляд запущені сади — за третину врожаю.

 

Раз ми доглядали сад вдови; її чоловіка, старшину з армії УНР, під час

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ