UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиття і творчість Віктора Близнеця(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2230
Скачало223
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Життя і творчість Віктора Близнеця

 

(1933 — 1981)

 

 

 

Віктор Близнець народився в селі Володимирівці на Кіровоградщині 10

квітня 1933р. У 1957p. закінчив факультет журналістики Київського

університету. Публікуватися почав 1959p., а перша книжка оповідань

«Ойойкове гніздо» вийшла 1963p. Більшість написаних книжок — для дітей.

Переказав з давньоруської мови для юного читача «Повість минулих літ»

(1980).

 

В. Близнець був дитячим письменником за природою свого таланту: він умів

розглядати проблему «від початку», звертатися до найпершого значення

слова й метафори, відкривати нове в давно знайомому. Звідси й

закономірний інтерес до історії народу в таких творах, як «Паруси над

степом» (1965), «Древляни» (1968), «Підземні барикади» (1977), «Вибух»

(1980).

 

1968-й рік, коли вийшли друком «Древляни», — це час перелому в бік

догматизму й стагнації у всіх сферах життя, розгортання масштабної

боротьби проти національної інтелігенції, проти всіх виявів національної

свідомості народу. Сама назва твору свідчила про спробу автора

протистояти цій політиці. Персонажі твору, в якому чимало

автобіографічного, — предки оповідача, кілька поколінь поліщуків.

 

А вже наступна книжка В. Близнеця — повість «Звук павутинки» (1970)

змусила критику говорити про автора як про одного з найяскравіших

дитячих письменників України.

 

Герой повісті Льонька, навколишній світ якого населений незвичайними

звуками, явищами, істотами: він бачить срібного чоловічка, який не

боїться Сопухи, він чує звук павутинки, він дружить, як із живим, із

собакою Рексом, що його давно вбив сусід Глипа. Розкриваючи язичницьке

світобачення дитини, письменник проникає в таїну світової гармонії, в

якій існує Льонька.

 

Не втратив дитячої здатності бачити й розуміти цей світ і Льоньчин

дорослий приятель Адаменко, або Адам. Смерть Адама (його вбиває

променева хвороба) — як наслідок (чи кара) за досліди й створення

«атомного сонця» — для Льоньки не лише страшна трагедія, а й урок

спокути, прозріння, самозречення.

 

У написаній невдовзі повісті «Мовчун» (1972) автор пішов зовсім іншим

шляхом, хоч і в ній відчувався полемічний потенціал, світоглядне

протистояння системі. Це твір суто реалістичний. Дія відбувається в роки

війни. Головний герой — підліток Сашко, батько якого на фронті, а сам

він із матір'ю — на окупованій території. Сашкова мати зраджує батька з

гультіпакою Гринею, і син відчуває докори сумління, щось на зразок

співучасті, власної вини.

 

Образом мовчуна Сашка В. Близнець започаткував в українській літературі

традицію, що продовжилася хоч і в небагатьох, але надзвичайно вартісних

творах, де діють маленькі герої, які передчасно дорослішають через

воєнне лихоліття. Втрачаючи, по суті, дитинство, вони зберігають

найдорожчу якість душі — гідність.

 

Письменник прагнув говорити про те, що в суспільній свідомості свої

позиції втрачало. А що це був свідомий підхід — свідчить повість «Женя і

Синько» (1974).

 

Звичайна київська п'ятикласниця Женя знаходить у підвалі будинку

маленького кумедного чортика Синька і забирає його, хворого, додому.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ