UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиття і творчість Ольги Кобилянської(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4736
Скачало779
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Життя і творчість

 

Ольги Кобилянської

 

(1863 — 1942)

 

 

 

Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863р. у містечку Гура-Гумора

в Південній Буковині в багатодітній сім'ї дрібного урядовця. З дитячих

років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови,

якими говорили в її родині. Дитинство й юність майбутньої письменниці

минули в румунсько-німецьких містечках Гура-Гумора, Сучава, Кімполунг.

Пізніше вона жила в с. Димка, а з 1891р. — у Чернівцях.

 

У Південній Буковині, заселеній переважно німцями й румунами, жили й

українці. Але українських шкіл чи культурно-освітніх закладів у 60 —

80-ті рр. тут не було. Німецька школа не могла дати Кобилянській

будь-яких знань з історії культури українського народу. Перші

літературні твори О. Кобилянської, написані німецькою мовою ще без

чіткого уявлення, “що значить слово “література”, припадають на початок

80-х рр. (“Гортенза, або нарис з життя однієї дівчини”, “Доля чи

воля?”). Ранні неопубліковані твори Кобилянської (“Гортенза”, “Малюнок з

народного життя на Буковині”, “Видиво”, “Людина з народу” та ін.)

сьогодні зберігають переважно пізнавальне значення, відображаючи окремі

сцени з життя містечкової інтелігенції, людей з народу.

 

Німецька мова, як і німецька культура, відіграли позитивну роль у житті

й творчості Кобилянської. Вони, як слушно зауважила Леся Українка,

допомогли Кобилянській вийти в широкий світ загальнолюдської культури.

Але для утвердження Кобилянської як української письменниці необхідно

було глибоко знати не лише українську мову, а й надбання української

літератури. Цю істину вона все ясніше почала усвідомлювати і з кінця

80-х років наполегливо вивчає культурну спадщину свого народу, виявляє

дедалі більший інтерес до його життя.

 

Тоді ж вона бере активну участь у так званому феміністичному русі, який

зачепив чимало наболілих питань, над якими замислювалися представники

передової інтелігенції. Ставши у 1894р. однією з ініціаторок створення

“Товариства руських жінок на Буковині”, Кобилянська обгрунтувала мету

цього руху в брошурі “Дещо про ідею жіночого руху”. Письменниця порушила

питання про тяжке становище жінки “середньої верстви”, активно виступила

за рівноправність жінки й чоловіка, за її право на гідне людини життя.

 

Ці думки виявилися в ранніх творах письменниці. У деяких з них

(“Гортенза”, “Вона вийшла заміж” та ін.), змальовуючи духовний світ

своїх героїнь, письменниця робить наголос на їх пошуках особистого

щастя. В “Людині”, а ще більше в “Царівні” особисте щастя героїнь

Кобилянської більшою чи меншою мірою вже пов'язується з соціальними

проблемами, активною позицією людини в житті, з необхідністю боротися з

обставинами, що сковують розвиток її духовних сил.

 

Продовжуючи проблематику “Людини”, повість “Царівна” (1895) свідчила про

розширення світобачення письменниці, поглиблення її реалістичної манери,

засобів психологічного аналізу. Повість має складну творчу історію.

Писалась вона і доопрацьовувалась тривалий час (1888 — 1893), первісний

текст її був німецький, пізніший — український. Надрукована повість була

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ