UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія української літератури 1917-1919 рр. (реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2469
Скачало495
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Історія української літератури

 

1917-1919 рр.”

 

План

 

Вступ.

 

Друге десятиліття ХХ ст. для української літератури – найплідніше пора.

 

Відкриття україномовних навчальних закладів.

 

Українська преса і книгодрукування.

 

Вплив жовтневої революції на розвиток літератури.

 

Висновок.

 

1. Доля української літератури – доля України. Важко знайти у світовій

історії аналогію, щоб жива мова, мова великого народу систематично

заборонялася й переслідувалася спеціальними державними вердиктами й

актами.

 

Та ще – вперте й цілеспрямоване, впродовж віків, спотворення історії

України, викорінення історичної пам’яті народу (щоб “од козацтва, од

гетьманства високі могили – більш нічого не осталось” – Т.Шевченко),

фальсифікація історії української культури і літератури.

 

Промовистий факт: жодна з історій української літератури, написаних до

1917 р., не видавалася в “радянський час”, а такі, як “Історія

літератури руської” (1882-1894) О.Огоновського, “Історія української

літератури” М.Грушевського (тт.1-5, 1923-1927), “Начерк історії

української літератури” (1909-1912) Б.Лепкого, “Історія українського

письменства” (1912) С.Єфремова та ін. були позначені найнищівнішими

ярликами; відомий “Нарис історії українсько-руської літератури...”

І.Франка (1910) чи видана у Львові тритомна “Історія української

літератури” (1920-1924) М.Вознака просто замовчувалися.

 

2. Друге десятиліття ХХ ст. для української літератури – найплідніше

пора. В тій порі водночас працювали І.Франко, Леся Українка,

М.Коцюбинський, О.Кобилянська, О.Маковей, В.Стефаник, М.Черемшина,

Л.Мартович, С.Васильченко, В.Cамійленко, А.Тесленко, М.Вороний, О.Олесь,

В.Винниченко, ще живі були І.Нечуй-Левицький та П.Мирний... Подумаймо:

ціле суцвіття зірок першої величини, яких історія, коли приходить на те

час, називає іменням класиків. А поруч з ними вже торували свої шляхи

А.Кримський, М.Яцків, С.Черкасенко, Г.Чупринка, М.Чернявський, Б.Лепкий,

Н.Романович-Ткаченко, Л.Старицькі-Черняхівська; розпочали свою творчість

М.Рильський, П.Тичина, М.Семенко. Поважні здобутки мало наукове

літературознавство – насамперед завдяки працям М.Драгоманова, І.Франка,

С.Єфремова, М.Грушевського, М.Возняка, В.Щурата. Розвивалася літературна

й мистецька критика (В.Горленко, М.Вороний, М.Євшан та ін.).

 

Одне за одним з’являлися літературні видання. Незміцніла ще українська

преса великого значення надавала літературно-художнім публікаціям.

 

Відбувався активний процес формування української національної

інтелігенції – і мистецької, і наукової.

 

3. Наведемо деякі факти, що засвідчують небувале доти піднесення

українського культурного життя в 1917-1919 рр., навіть за умов жорстокої

громадянської війни та інтервенцій.

 

Уже в березні 1917 р. в Києві відкрито Українську гімназію ім.

Т.Шевченка та 2-гу Кирило Мефодіївську гімназію. У березні – квітні

з’явилися щоденні газети “Нова Рада” (за ред. А.Ніковського), “Робітнича

газета” (за ред. В.Винниченка), “Народна воля”, далі дістала

назву “Боротьба” (за ред.М.Шрага) та ін. Створено Українську педагогічну

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ