UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧитання віршів(реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1696
Скачало174
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Читання віршів

 

Читання віршів базується па тій же основі, що й читання прози. Це

відповідність інтонації авторському задумові правдивість відтворення

живим словом змісту твору через художні образи, особливо через почуття

й переживання самого автора. Проте в самому процесі читання прози і

віршів існує істотна різниця. Вона проявляється в різній системі

організації художньої мови. Мова вірша ритмічно організована. Вірш

записується рядками не на цілу ширину сторінки, як у прозі, а

стовпчиком, поділяючись часто на строфи. За формою вірш може бути з

однієї або кількох строф, а навіть і з одного або кількох рядків. Мова

вірша більш емоційна й експресивна, ніж мова прози. Вона «розвинулась як

форма особливо наснаженої художньої мови» Тому характеризується

своєрідністю Інтонації і особливим темпом, пов'язаним з більшою

кількістю пауз, ніж це буває у прозі, а також «настановою на музичне

звучання»3 Зрозуміло, що в таких особливостях вірша читець повинен добре

орієнтуватися, оскільки вони вказують І на специфіку його читання.

Зупинимось на них докладніше.

 

Першорядне завдання читця віршів полягає в тому щоб збагнути всю

важливість його ритму, уміти вільно ким володіти як художнім засобом.

Ритм, за висловом Б. А. Буяльського, це «пульс вірша», осмисленість

якого «дає необхідні для читання впевненість, невимушеність .

 

Віршові рядки силабічного вірша не поділяються на стопи або такти.

Проте їм властива наявність цезури, яка поділяє віршовий рядок на два

піввірші. Кожний такий піввірш має свою синтаксичну завершеність.

 

У російській І українській поезії силабічна система віршування була

панівною в XVI, XVII і в першій половині XVIII ст. З другої половини

XVIII ст. вона переходить у силабо-тонічну систему віршування

 

У читанках для 1—3 класів силабічних віршів не вміщено. Проте в

позакласному читанні вони можуть мати місце.

 

Силабо-тонічний (від гр. syllabe – склад і tonos — наголос) — це такий

вірш, в якому рядки мають зазначену кількість складів і певне розміщення

наголосів.

 

Тонічний (від гр. tonos — наголос) — це такий вірш, у якому кількість

наголосів у рядках переважно однакова, але рядки не поділяються на

стопи, не мають визначеної кількості складів. Система такого вірша не

включає правильного чергування наголошених і ненаголошених складів. «Але

в той же час тонічний вірш не відмовляється від використання можливостей

попередніх систем (силабічної і слабо-тонічної.— Г. 0.), внаслідок чого

ґрунтовно збільшується кількість можливих ритмічних варіацій».

 

Найбільш розповсюджена в нашій поезії слабо-тонічна система віршування.

Одиницею ритму в ній виступає стопа, тобто група складів, з яких один

наголошується, а інші — ні. Стопи бувають двоскладові і трискладові

Кількість стоп у рядку вірша визначають його розмір або, метр.

Розрізняють п'ять основних стоп силабо-тонічного вірша: хорей, ямб,

дактиль, амфібрахій, анапест. .

 

Крім цих п’яти основних стоп, у силабо-тонічному вірші виділяють ще

допоміжні стопи; пірихій і спондей, П і р и х і й —стопа, що складається

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ