UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМодернізм та символізм: основні ознаки та видатні представники (реферат)
Автор
РозділОбразотворче мистецтво, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5627
Скачало690
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

НА ТЕМУ:

 

“Модернізм та символізм: основні ознаки та видатні представники”

 

Кінець XIX – початок XX ст. позначається загальною кризою, що охопила

різні сфери життя – економіку, політику, культуру. Однак ідейне бродіння

умів, невпевненість у майбутньому , передчуття близьких історичних і

соціальних перетворень, хоча і сповнювали тривогою душі людей, але

заохочували до пошуків нових ідеалів у житті і творчості. Митці, не

задовольняючись засобами романтизму і реалізму, намагалися віднайти нові

адекватні форми відображення змін, що відбулися передусім у людській

свідомості, і вийти на новий рівень творення художніх цінностей.

 

Мистецтво першої половини XX ст. передусім визначають такі явища, як

декаданс, ранній і зрілий модернізм.

 

Ранній модернізм – умовна назва ранніх модерністських течій, що виникли

в останній третині XIX ст. і передували остаточному формуванню

модернізму як нового культурного напряму. Ранній модернізм уперше

відмовляється від зображення “життя у формах життя”. Головною у

творчості письменників стає естетична проблематика. Художній твір

усвідомлюється не як “засіб суспільного прозріння і виховання”, а як

вияв творчої свободи митця. Незалежна і духовно багата особистість, її

думки, враження, свідомість визначають розвиток сюжету, що дедалі більше

позбавляється фабульності й переходить у площину самозосередження і

самоспоглядання.

 

Ранній модернізм пориває з традиціями реалізму і натуралізму XIX ст.

Однак зовсім іншим було його відношення до романтизму, систему якого він

не відкидав, а, навпаки, використовував як вихідну. Зачинателями

раннього модернізму були, як правило, пізні романтики (Ш.Бодлер, Леся

Українка та ін.). Не випадково в Німеччині та Австрії явища літератури

кінця XIX ст. об’єднували під спільною назвою неоромантизму. Від

романтизму ранні модерністи перейняли несприйняття недосконалої

дійсності, протиставлення бездуховній реальності сили духу і мистецтва,

поетику контрасту й антитези.

 

Зрілий модернізм – складається в 10-х роках XX ст. У ньому простежується

відхід від позиції зневажливого заперечення дійсності до її освоєння,

пошуку нових форм одухотворення реальності, що найвиразніше виявилося у

поезії пізнього Р.-М. Рільке, Г.Аполлінера,

 

Т.-С. Еліота, Б.Пастернака та ін. До зрілого модернізму належать такі

течії, як сюрреалізм, імажизм, акмеїзм, футуризм, експресіонізм та ін. У

першій половині XX ст. остаточно сформувалися загальні риси модернізму:

увага до внутрішніх проблем особистості, проголошення самоцінності

людини та мистецтва, прагнення до роз’єднання часу й простору,

осмислення загальних тенденцій духовного буття, що найвиразніше

виявилися в творчості Ф.Кафки, Дж.Джойса, М.Пруста, У.Фолкнера та ін. На

зміну модернізму в останній третині XX ст. приходить епоха

постмодернізму.

 

Щодо декадансу, то це скоріше специфічний умонастрій кінця століття,

ніж художня система.

 

Декаданс ( франц. decadence – занепад) – узагальнена назва

світосприйняття, яке виявляється у літературі, мистецтві, культурі.

 

Як конкретно- історичне явище постав у другій половині XIX ст., зокрема

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ