UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІконопис, розпис скла, малювання на тканинах та рідкісні техніки (курсова робота)
Автор
РозділОбразотворче мистецтво, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7959
Скачало485
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Київська художня академія ім.Шишкіна

 

КУРСОВА РОБОТА

 

„Іконопис, розпис скла, малювання

 

на тканинах та рідкісні техніки”

 

ЗМІСТ

 

Вступ 3

 

І Частина 3

 

ІІ Частина 15

 

ІІІ Частина 23

 

Література 29

 

ВСТУП

 

Народні традиції в образотворчому мистецтві України сягають часів

Київської Русі. Вони виявилися у монументальному малярстві, іконописі на

дереві, полотні та склі, народній картині. Протягом віків творчість

народних митців була важливим компонентом духовної культури.

 

І ЧАСТИНА

 

Ікону як вид малярства разом з усією її образною системою мистецтва

Стародавня Русь із прийняттям християнства перейняла у Візантії. Молода

Давньоруська держава власне в той час прилучалася до візантійської

культури, естетики, а через неї й до мистецтва елліністичного світу.

Зрозуміло, що завдяки цьому давньоруські митці звернулися передусім до

образу людини, яка стала основною темою всієї художньої практики

тодішніх майстрів. І хоч іконопис виключно був підпорядкований потребам

релігії, в ньому, як і в будь-якому іншому виді образотворчого

мистецтва, знаходимо відтворення предметного й чуттєвого світу реального

буття. Ідеалістична естетика середньовіччя, цілком залежна від ідеології

феодального суспільства, зумовила виникнення суворих норм творчості. А

що зображення релігійного сюжету в цю добу було підпорядковане усталеним

взірцям, майстер мав дбати не так про передачу конкретних вражень від

натури, як про створення ідеальних образів, втілення в них певних

душевних емоцій.

 

Ікона як станковий вид малярства мала свою технологію. На Русі ікони

малювали переважно на липових дошках, які для тривкості склеювали з

кількох частин і закріплювали на торцях шпугами. На лицевому боці, в

заглибленні (ковчезі) розміщували основне зображення, облямоване полями.

Перехід від ковчега до полів мав назву лузги. На дошку наклеювали стару

тканину (паволоку), щоб міцніший був зв'язок із гіпсовим чи крейдяним

грунтом (левкасом), на якому малювали яєчною темперою відповідно до

гравійованого рисунка (граф'ї), нанесеного попередньо по ще мокрому

грунту. Закінчену ікону покривали оліфою.

 

Професійну майстерність і технологію іконопису, як і її естетичні

підвалини, давньоруські митці в 10—11 ст. перейняли від візантійських

учителів, які були запрошені до Києва для оздоблення величезних споруд,

що їх будували за часів князів Володимира та Ярослава Мудрого. В

безпосередньому спілкуванні зі своїми високоосвіченими наставниками

східнослов'янські майстри набували творчого досвіду й виховувалися під

впливом їхнього живописного доробку, що лишався на стінах будівель у

вигляді мозаїк і фресок

 

Шедевр візантійського малярства ікона „Володимирська богоматір" кінця 11

— початку 12ст. невід'ємна від процесу розвитку староруського мистецтва.

Привезена близько 1136 року в Київ із Константинополя, до 1155 року вона

знаходилася в Київському Вишгороді, потім Андрій Боголюбський забрав

ікону до Володимира на Клязьмі, де її надзвичайно шанували. 1395 року як

святиню її перенесено до Успенського собору Московського Кремля, згодом

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ