UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНародна символіка (реферат)
Автор
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3138
Скачало536
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Народна символіка”

 

Явища матеріальної культури, в тому числі житло та забудови, становили

«арену», на якій ці процеси розгорталися. Матеріальний світ набував у

такому разі символічного виразу. Етнічна символіка українських поселень

виявлялася, зокрема, в органічному поєднанні їх із ландшафтом, нерідко

реалізуючись через регіональну варіативність: «що не ландшафт, то інший

варіант».

 

Загальною ж символічною ознакою українських поселень була їх своєрідна

прив'язаність до річок, хоча така етноекологічна ознака притаманна в

цілому й багатьом іншим народам. Про зв'язок річки як стрижневої основи

поселень з ознаками етнічного характеру їх мешканців влучно писав Василь

Ключевський: «Річка є навіть свого роду вихователькою почуття порядку та

громадського духу в народі... вона виховувала дух заповзятливості,

звичку до спільної, артільної дії, змушувала розмірковувати та

приловчатися, зближувала розкидані частини населення, привчала відчувати

себе членом суспільства, спілкуватися з чужими людьми, спостерігати їхні

звичаї й інтереси, обмінюватися товаром та досвідом, знати звички та

вдачу».

 

На українському етнокультурному тлі така загальнолюдська закономірність

набувала своєрідних етнічних рис, властивих психічному складу українців

та їхній духовній культурі. Річка для них уособлювала не просто

господарські, економічні, соціальні чи суто людські зв'язки, як це

характерно для багатьох інших народів, вона ставала духовним началом для

людності, що пов'язувала з нею своє буття. Адже більшість обрядових дій

українців відбувалися біля води, бо ототожнювалися з водною стихією:

купальські обряди, русалії й водохреще, обливання та ворожіння на мосту,

біля криниці чи ополонки; водна магія та культ води лежали в основі

багатьох вірувань та повір'їв, втілюючись у колоритних демонологічних

обрядах, що стали етнічними символами духовної культури українців, — у

образах русалки, нявки, водяника тощо.

 

Одним із символів матеріальної народної культури українців став

відкритий тип двору — не покритий дахом, що відрізнявся від типу дворів,

розповсюджених серед усіх сусідніх з українцями народів: росіян,

білорусів, поляків, молдаван та ін. Етнічною своєрідністю визначалася й

забудова — розташування хати і господарських споруд, хоча вона в Україні

пізнього середньовіччя мала кілька варіантів. Один з них — вільна

забудова: окремі господарські споруди розміщувалися на дворі вільно, не

з'єднуючись спільним дахом; другий — однорядна забудова: всі

господарські споруди ставали в один ряд з хатою, нерідко об'єднуючись

спільним дахом; третій — дворядна забудова: жилий будинок і господарські

споруди розташовувалися один проти одного; четвертий — Г-подібна

забудова, коли хата і господарські споруди будувалися по обидві сторони

садиби і були об'єднані спільним дахом.

 

Нарешті, в межах відкритого українського типу двору сформувався ще один

різновид забудови — замкнений. Він як певною мірою споруда оборонного

характеру побутував здебільшого на етнічному кордоні українського

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ