UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Філософія науки як об'єкт дослідження (реферат)
Автор
РозділНаукознавство, інновації, ОНД, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7810
Скачало621
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Фiлософiя науки

 

як об'єкт дослiдження.

 

За основу визначення об'єкта нашого дослiдження ми приймаємо вже

iснуючу концепцiю, яка розглядає фiлософiю науки у двох формах: як

самостiйний фiлософський “напрямок”, який дослiджує особливостi явищ

науково-пiзнавальної дiяльностi та як “роздiл” вiдповiдної

фiлософської доктрини у межах iнших фiлософських напрямкiв, який вивчає

рiзнi проблеми та явища, пов'язанi з iснуванням науки.

 

Як “роздiл”, фiлософiя науки не вiдокремлюється вiд фiлософiї

iсторiї, культури, релiгiї, технiки вiдповiдної фiлософської традицiї

(марксизму, неотомiзму, екзистенцiалiзму i т.п.). Тому роздiл того

чи iншого напрямку iз назвою "фiлософiя науки" постiйно

зустрiчається при дослiдженнях загальних проблем фiлософiї.

 

Вирiзнення фiлософських дослiджень, що вiдносяться до “напрямку”, та

дослiджень, якi вiдносяться до “роздiлiв”, можна здiйснити через

розрiзнення проблем, предмету, котрi ними розглядаються та

вирiшуються. У першому випадку проблематика визначається аналiзом явищ

науки як реальностi, котра iснує за своїми особливими законами. В

другому - проблемами виявлення впливу науки на людину,

суспiльство, iсторiю та навпаки.

 

Таке визначення не заперечує факту iснування в межах “напрямку”

питань про взаємовiдношення науки i культури, iсторiї, технiки.

Тiльки "тут" цi питання розглядаються через аналiз науки як явища,

котре має iманентнi причини свого iснування, а не через пiдведення

наукового пiд апрiорно визначенi загальнi закони буття, що подекуди стає

причиною втрати специфiки науковостi взагалi. Так, наприклад,

висловлюючись: "наука як окрема дискурсивна практика", ми заздалегідь

відмовляємося застосовувати поняття "практика дискурсу" чи вживання

iнших смислiв слова "наука" (наприклад: "теологiчна наука").

 

У межах “напрямку” не приймається розповсюджена марксизмом теза про

"вiдносно самостiйний характер науки". Iсторично склалося так, що

пiсля другого Мiжнародного конгресу iсторикiв науки, який вiдбувся у

1931 роцi, офiцiйно роздiлилися концепцiї дослiдження науки на

екстерналiськi та iнтерналiськi, що знаменувало собою усвiдомлення

суперечностей мiж теорiями, котрi розглядали науку як пiдпорядковану

iманентним закономiрностям, та теорiями, котрi розглядали науку як

реальнiсть, пiдпорядковану суспiльно-iсторичнiй ситуацiї.

Екстерналiський пiдхiд визнає соцiально-економiчну,

культурно-iсторичну детермiнованiсть еволюцiї науки. Зразком

послiдовного дотримання таких принципiв вважається Дж.Бернал, автор

працi "Наука в iсторiї суспiльства". Сучаснi представники iнтерналiзму

визнають своїм лiдером А.Койре i пояснюють розвиток наукового пiзнання

переважно iнтелектуальними факторами.

 

Основу бiльшостi еклектичних уявлень про науку складає саме ця,

зазначена, концепцiя про вiдносно самостiйний характер iснування

науки. Проблема полягає в тому, що на тлi багатьох емпiричних даних

виокремлюються факти iснування взаємозв'язку практичної та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ