UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаукове мислення та його структура (реферат)
Автор
РозділНаукознавство, інновації, ОНД, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3393
Скачало321
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Наукове мислення

 

та його структура.

 

Вже на рiвнi розгляду побутової дiяльностi окремого iндивiда

знаходимо, що знання, у яких вiдображенi властивостi природи, не

використовуються безпосереднiм чином на практицi.

 

У практичнiй дiяльностi використовуються тiльки знання конкретного

способу дiї. Тобто, вiдкриваючи корисну властивiсть навколишнього

свiту, людина вносить змiни в уявний план дiяльностi. При цьому

змiнюється перш за все сама людина, перетворюючись на таку, що тепер

знає спосiб досягнення своєї мети та вносить корективи у свою

дiяльнiсть.

 

Отже, знання про навколишнiй свiт пов'язанi з конкретним планом дiй

(алгоритмом, технологiєю) процесом мислення, який опосередковує собою

як форми практичної дiяльностi, так i форми пiзнання. "Знання нової

властивостi, одержане тим чи iншим шляхом, використовується

безпосередньо мисленням, а не практичною дiяльнiстю"[15. -с.102]. У

практицi застосовується тiльки створений за допомогою мислення новий

алгоритм, нова технологiя, новий спосiб досягнення мети.

 

Таке тлумачення мiсця мислення дозволяє пояснити: чому пiзнання,

розвинуте до наукових форм, лише опосередковано пов'язане з

практичним життям суспiльства, спецiальним процесом технологiчного

застосування знань?; чому перед людиною, зайнятою пошуком шляхiв

вирiшення практичних проблем, можуть поставати чисто гносеологiчнi

питання?; чому вiдкритий науковцями природний процес, застосований у

практицi, було знайдено та осмислено саме при вирiшеннi наукової, а не

практичної проблеми? Тут, мислення складає здатнiсть людини уявно

вирiшувати усвiдомленi суперечностi, проблеми та задачi. У свою

чергу мислення для цього озброєне специфiчними засобами та способами -

знаннями.

 

Емпiрично спостерiгається, що з iсторичним розвитком суспiльства

вдосконалюються способи i засоби мислення, цiлеспрямована змiна яких

перетворюється у вiдносно самостiйну iнтелектуальну дiяльнiсть

зi своєю внутрiшньою структурою, зi своїми стало повторюваними

моментами.

 

Знанням притаманнi деякi iстотнi властивостi, що вiдрiзняють їх вiд

iнших продуктiв людської дiяльностi.

 

По-перше, знання достатньо отримати один раз, пiсля чого воно лише

передається. I хоча кожна людина, яка сприймає вже "вiдкрите" для

суспiльства знання вперше самотужки вiдтворює в уявленнi систему

зв'язкiв визначень в судження, нею здiйснюється лише формальний синтез

визначень. Ряд знань, що використовувалися ранiше для отримання

нового знання, при передачi знань випускається.

 

По-друге, знання, коли вони сприйнятi та використанi, не зникають

"фiзично", а залишаються в пам'ятi, можуть бути вiдтвореними в уявленнi

необхiдну кiлькiсть разiв у зв'язку з рiзними ситуацiями.

 

По-третє, не зникаючи "фiзично", знання може замiнюватися iншим

знанням, що визначають поняттям "моральне старiння".

 

Оскiльки наведенi визначення можна пiдвести пiд iншi поняття, а не

тiльки пiд поняття "знання" (наприклад, пiд поняття "iнформацiя"),

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ