UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПро чуттєву та раціональну складові наукового пізнання (реферат)
Автор
РозділНаукознавство, інновації, ОНД, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2194
Скачало230
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Про чуттєву та рацiональну

 

складовi наукового пiзнання.

 

Методологiї науки, як знання про взаємовiдношення методiв

пiзнання, свiдоме використання котрих дозволяє отримувати нове наукове

знання, не можуть виникати та iснувати без гносеологiї - науки, що

вивчає пiзнання. Тому теорiю пiзнання, яку можуть розумiти як

гносеологiю чи епiстемологiю (якщо дотримуватися концепцiї про

вiдмiннiсть гносеологiї та епiстемологiї), доречно вбачають за

визначальний засiб вивчення органiзованого суспiльством пiзнання. У

свою чергу, найбiльш послiдовною формою дослiдження можливостей та

взаємозв'язкiв методiв наукового пiзнання стала фiлософiя науки, для

якої методологiчна проблематика має принциповий характер.

 

Дослiдження наукового пiзнання фiлософами науки зобов'язують

погодитися з висновком, що закони буття системи знань вiдмiннi вiд

законiв природи [Див.:25.-с.106-111]. Констатацiя даного висновку лише

поглиблює розумiння вiдмiнностi гносеологiї та методологiї. Яскравим

прикладом може слугувати проблема iснування об'єкта пiзнання, як

специфiчна проблема методологiї (на вiдмiну вiд епiстемологiї)

пiзнання природи, що найбiльш гостро була усвiдомлена в iсторичному

розвитку фiзики. Об'єкти пiзнання якої (поперед усе у мiкрофiзицi та

космологiї) можуть бути емпiрично не даними.

 

Наш досвiд, не дивлячись на його принципову обмеженiсть у

наслiдок неможливостi повної iндукцiї, обов'язково сповiщає нам про

можливе, яке у залежностi вiд форм наших уявлень сприймається нами у

формах онтологiчного. Будь який одиничний емпiричний факт неможливо не

визнати за онтологiчно обумовлене можливе. I треба бути абсолютно

антирозумною iстотою, щоб у своїх мiркуваннях про свiт, у своїх

планах i надiях стосовно бажаного майбутнього не враховувати реально

можливого, не зважати на його одиничну виявленiсть як на доказ

реальної можливостi. А оскiльки це "можливе" вже виявляло себе як

емпiрична данiсть, то саме воно i є "реально можливе". Тому "щось" дане

нам як онтологiчна можливiсть обов'язково повинно поставати у формах

необхiдного при мiркуваннях. До речi, саме на виявленнi можливого

будується евристичнiсть моделювання. Ми повиннi враховувати можливе,

щоб бути розумними, а тому це "повиннi" перетворюється на цiлком слушну

для мислення i розуму пiдвалину аподиктичностi, необхiдностi

слiдування суджень, норму (чи форму) мiркувань.

 

Нехай нашi уявлення про причиннiсть мають лише вiрогiднiснi

характеристики. Всеодно в системi уявлень людини образ причинностi буде

складати обов'язковий компонент, бо iнакше ми назавжди залишимося

дурнями, якi нездатнi врахувати вже вiдомi можливостi незалежної вiд

наших бажань дiйсностi.

 

Наведенi мiркування дозволяють вважати позицiю Юма некоректною.

Причиннiсть, необхiднiсть, аподиктичнiсть складають необхiднi умови

буття здорового глузду, який здатен враховувати об'єктивно можливе, як

незалежне вiд суб'єкта. "Таке" iз чим суб'єкт обов'язково повинен

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ