UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетодологія спростування теорій і еволюція знання у К.Поппера (реферат)
Автор
РозділНаукознавство, інновації, ОНД, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2153
Скачало221
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Методологiя спростування теорiй

 

i еволюцiя знання у К.Поппера

 

Карл Поппер (1902-1994) - австрiйський фiлософ, що розпочав

свою наукову дiяльнiсть у Вiднi (славнозвiсному центрi iндуктивних

наук), а з 1946 р. - проф. Лондонської вищої школи економiки i

полiтичних наук. Вiн автор концепцiї "критичного рацiоналiзму". Його

погляди формувалися пiд значним впливом логiчного позитивiзму,

проте свої головнi iдеї вiн створював на грунтi критики методологiчних

принципiв iндуктивiзму.

 

Вбачаючи найбiльш характерну особливiсть науки у фальсифiкованостi її

теорiй, Поппер приходить до специфiчного розумiння наукового знання та

наукового методу. Своє розумiння знання вiн протиставляє

есенцiалiзмовi, котрий був найбiльш поширений у ХYIII-XIX ст., та

iнструменталiзмовi, що широко розповсюдився у ХХ ст.

 

Есенцiалiстське тлумачення наукового знання сходить, на думку

Поппера, до Галiлея та Ньютона. Його можна окреслити у трьох тезах.

 

1. Вченi прагуть отримати iстиний опис свiту.

 

2. Iстинна теорiя описує "сутностi", що лежать в основi

спостережуваних явищ.

 

3. Тому, якщо теорiя є iстинною, то вона не припускає нiяких

сумнiвiв i не потребує в подальшого пояснення чи змiни.

 

К.Поппер приймає першу тезу. Вiн "хоче" прийняти i другу тезу, хоча

фактично не приймає її: "Я цiлком погоджуюсь iз есенцiалiзмом щодо

того, що багато вiд нас скрито i що багато з того, що скрите, може бути

виявлене... Я навiть не схильний критикувати тих, хто намагається

зрозумiти "сутнiсть свiту" [2. -с.302]. Однак, iдею сутностi Поппер

вiдкидає тому, що з неї випливає третя теза, з котрою вiн рiшуче не

погоджується. Якщо ми визнаємо наявнiсть знання останньої

сутностi свiту, то ми повиннi прийняти i можливiсть остаточного

пояснення, яке не потребує виправлень чи покращень. Поппер не може

допустити в науцi нiяких остаточних пояснень, бо це заперечується

реальною iсторiєю науки. Таке пояснення не можна було б

фальсифiкувати, тому (за його критерiєм демаркацiї), воно було б

ненауковим.

 

Поппер дає надвичайно чiткий та простий виклад

iнструменталiстської концепцiї та її вiдмiнностi вiд есенцiалiзму

[Див.: 2. -с.304-315]. З точки зору останнього ми повиннi

проводити розрiзнення помiж:

 

1) унiверсумом сутностей;

 

2) унiверсумом феноменiв, що спостерiгаються;

 

3) унiверсумом мови. Кожний з них можна представити у виглядi

квадрата.

 

 

Тут "а" i "b" - феномени, що спостерiгаються; "А,В"

вiдповiднi сутностi; "г" i "є" - символiчнi представлення або описи цих

сутностей; "E" являє собою iстотний зв'язок помiж "А" i "В"; "i" -

теорiя, що описує зв'язок "E". З "г" та "i" ми можемо вивести "є". Це

означає, що при допомозi теорiї ми можемо пояснити, чому поява "а"

викликає появу "b". Iнструменталiзм вiдкидає квадрат (1), тобто

унiверсум сутностей. Тодi "r" та "є" безпосередньо вiдносять до

феноменiв "а" та "b", що спостерiгаються, а "i" взагалi нiчого не

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ