UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСистема наукового знання (реферат)
Автор
РозділНаукознавство, інновації, ОНД, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2514
Скачало312
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Система наукового знання.

 

Треба визнати, що означення вiдмiнностi мiж iндуктивним методом

пiзнання та викладом отриманих наслiдкiв у виглядi дедуктивно

впорядкованої системи знання, складає одну з перших змiстовних, а не

формальних, спроб визначити взаємовiдношення та взаємовпорядкування

рiзних методiв. Концепцiя впорядкування вiдносин мiж методами,

означення предмету та сфери застосування кожного з них, яка була

запропонована О.Контом, започатковує дiйсно нову традицiю

фiлософських дослiджень - методологiя. В арсеналi наукового пiзнання,

за Контом, наявнi iндукцiя, дедукцiя та гiпотеза. Останню вiн називає

"могутнiм знаряддям" розвитку наукового знання, але висуває обмежуючу

вимогу: "Придумувати лише такi гiпотези, якi, за самою своєю

природою, припускали б хоча й бiльш чи менш вiддалену, але завжди до

очевидностi неминучу позитивну перевiрку"[20. -с.6], що також

засвiдчує її пiдпорядкованiсть iндукцiї. Так само i для Джона

Стюарта Мiлля, завдання наукового методу полягає в iндуктивному

впорядкуваннi одиничних явищ. Перша ж його спроба позитивного викладу

логiки, як незалежної вiд психологiчних факторiв загальної методологiї

наук, привела до виявлення факту, що логiка виступає наукою "не про

впевненiсть, а про доведення, чи очевиднiсть: її обов'язок полягає в

тому, щоб дати критерiй для визначення того, обгрунтована чи нi в

кожному окремому випадку наша впевненiсть, оскiльки остання спирається

на доведення"; "логiка є не тотожньою iз знанням"[21. -с.547]. Таким

чином, в науцi залишається дещо, що не охоплюється вченням про метод, а

саме - знання. Мiлль пише, що "фiлософiя науки складається з двух

головних частин: з методiв дослiдження та умов доведення. Першi

визначають шлях, яким розум людини йде до заключення, другi - спосiб

визначення достеменностi. При достатнiй повнотi першi будуть знаряддям

вiдкриття, другi - доведення"[21. -с.14].

 

Далi вiн пiдкреслює, "якщо факти правильно пiдведенi пiд загальнi

поняття, то це можливе завдячуючи тiй обставинi, що у самих фактах є

дещо, по вiдношенню до чого загальне поняття є його копiя. I якщо

ми не здатнi виявити це "дещо", тодi ми вийшли за межi властивостей

своїх оганiв чуття, а не тому, що це "дещо" обов'язково вiтсутнє в

об'єктi дослiдження"[21. -с.16].

 

Вiдомо, що вiн видiляє чотири методи iндуктивного доведення, як

методи наукового наведення, якi вiдмiннi вiд дедукцiї. Методи отримали

наступнi назви: метод рiзниць, супутнiх змiн, поєднаний метод та метод

спiвпадань.

 

Метод рiзниць є, елементарна модель експериментального методу, де

складнiсть може викликати лише процедура доведення, що стан попереднього

досвiду та стан експериментально створений розрiзняються лише наявнiстю

введеного експериментатором явища. Якщо проведена змiна в групi

попереднiх явищ супроводжується вiдповiдною змiною в групi наступних

явищ, тодi визнають, що групове слiдування явищ складає гарант доведення

згiдно з методом рiзниць.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ