UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕмпіричні факти та теоретичні узагальнення в наці (реферат)
Автор
РозділНаукознавство, інновації, ОНД, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3711
Скачало247
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Емпiричнi факти та теоретичнi узагальнення в науці

 

У книзi "Логiчний синтаксис мови" (1934) Р.Карнап висловив тезу, що

фiлософськi проблеми виникли з неправильного розумiння мови i тому

завдання фiлософiї полягає у її вивченнi. На його думку, це завдання

краще за все може бути вирiшене шляхом строго вилучення з фiлософiї

всiх посилань на сенс та ейдичне вiдношення думок до речей, оскiльки

такi посилання призводять до плутанини та безглуздя. Карнап вважав, що

фiлософськi дискусiї слiд обмежити дослiдженням не сенсу, а синтаксису.

 

Слiд зазначити, що для Карнапа, за цiєю книгою, наука є засiб

вираження знання про свiт, його будову та закони. Також вiн вважав, що

логiчний аналiз взагалi, i логiчний аналiз науки в особливостi, не був

пов'язаний, як вважали його попередники, з аналiзом значення слiв i з

демонстрацiєю первинної логiчної природи фактiв та законiв, якi

встановленi наукою (тобто з демонстрацiєю того, що вони - це факти i

закони, якi стосуються порядку подiй у досвiдi), а був пов'язаний лише

з аналiзом мови науки i демонстрацiєю того, що вiн iменував "логiчним

синтаксисом" цiєї мови.

 

Зазначене вимагає з'ясувати, чому емпiризм у розвинутiй формi

самоусвiдомлючої себе фiлософiї науки саме синтаксис визнав своїм

предметом?

 

Як було вище зазначено фiлософiєю науки, у безпосередньому розумiннi

цього термiну, став позитивiзм. Вiдомо, що позитивiзм першим оголосив

одним з своїх вихiдних принципiв неможливiсть iснування фiлософiї у

класичному розумiннi, тобто коли вона включає в себе певну теорiю

буття та вiдношення до нього у виглядi деякого теоретичного свiтогляду.

Спiльним для бiльшостi позитивiстiв є "сциєнтистська" теза Чарльза

С.Пiрса, що "наука замiнює собою фiлософiю". Ця теза розумiлася

таким чином, що наука повинна вiдмовитись вiд положень, якi не

доводяться, i обмежитись описом зовнiшньої структури явища,

вiдповiдаючи на питання "Як?" вiдбувається явище, а не на питання "Що?"

являє собою сутнiсть явища.

 

Iсторично, не зважаючи на формулювання самовизначень

позитивiстiв, прагматистiв i неопозитивiстiв, дана iндуктивiстська

постановка задачi дозволила запропонувати емпiричний аналiз системи

знання як iнформацiї.

 

Поява позитивiзму, його засновником, Огюстом Контом пов'язується з

поєднанням iдей Бекона, Декарта i Галiлея. Завдання ж позитивної

фiлософiї вiн вбачає у вивченнi "iснуючих методiв та головних

результатiв" кожної позитивної науки, в дослiдженнi взаємних вiдношень

наук.

 

Конт виходить з того, що поняття, котрi вiдповiдають принципам

позитивного пiзнання, можуть бути побудованi лише при допомозi

iндуктивного методу Ф.Бекона, а цей метод узагальнює саме данi

досвiду без внесення до них чужорiдних суб'єктивних уявлень та понять,

що можуть не узгоджуватися з вiдправними емпiричними даними.

 

Тiльки вже наявнi науки, як готовий результат здiйсненого

пiзнання, можуть узагально подаватися з порушенням iндуктивного

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ