UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗначення міжнародних конгресів математиків для становлення математики як науки(реферат)
Автор
РозділМатематика, алгебра, геометрія, статистика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1462
Скачало157
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Значення міжнародних конгресів математиків

 

для становлення математики як науки Основними заходами міжнародного

масштабу, що об’єднують математиків різних країн, були (і тепер є)

міжнародні конгреси математиків (МКМ), які проводяться, як правило, раз

в чотири роки (крім перерв, викликаних війнами). Перший такий конгрес

відбувся більше ста років тому (8-13.08.1897) в Цюріху (Швейцарія) [1].

В 1994 р. в цьому ж місті був проведений ХХІІ МКМ. Значення цих заходів

важко переоцінити. Досить сказати, що на ІІ МКМ, що відбувся в Парижі в

1900 р., видатний вчений Д.Гільберт виступив з доповіддю про завдання,

які повинні бути поставлені перед математиками ХХ ст. (знамениті 23

проблеми Гільберта). І дійсно, міжнародне співтовариство математиків

потратило протягом цього сторіччя великі зусилля в пошуках розв’язків

поставлених завдань. Розвиток математики ХХ ст. неможливо уявити собі

без аналізу матеріалів МКМ, звіти про роботу яких до 1918 р. вміщувались

у "ВОФЭМ".

 

На І МКМ 8.08.1897 р. прибуло близько 200 вчених-математиків з 16 країн

світу, а 9.08 відбулось перше ділове засідання Конгресу, на якому були

обрані професори Політехнікуму - президентом Конгресу К.Гейзер,

секретарем Ф.Рудіо. Росію представляли 12 математиків, серед них:

М.Бугайов, А.В.Васильєв, П.Воронець, Д.Граве, М.Жуковський,

І.Пташицький.

 

В рамках конгресу працювало 5 секцій: арифметики і алгебри під

головуванням Г.Мінковського (заслухано 11 доповідей); аналізу і теорії

функцій (А.Гурвіц, 8 доповідей); геометрії і теорії функцій (Лакомбе, 6

доповідей, серед яких відзначимо Баралі-Форті ”Постулати Евкліда та

Лобачевського”); механіки та математичної фізики (2 доповіді); історії

математики і бібліографії математики (3 доповіді). Крім того, на

заключному засіданні були додатково зачитані доповіді Ж.Тано "Логіка

математики" та Ф.Клейна "Про математичну освіту", в яких вже не вперше

було поставлене питання про необхідність широкої реформи математичної

освіти [2].

 

ІІ МКМ проходив 6-12.08.1900 р. в Парижі. На ньому були присутні 229

учасників з 23-х країн. Росію представляли 12 учасників, серед яких:

А.В.Васильєв (Казань), С.Р.Дікштпейн (Варшава), Д.Селіванов, Д.М.Синцов

(Дніпропетровськ), Г.К.Суслов (Київ) та ін. Почесним президентом

Конгресу був обраний Ш.Ерміт, президентом - А.Пуанкаре. На початку була

заслухана доповідь М.Кантора "Про історіографію математики". На

заключному пленарному засіданні було заслухано 2 доповіді, серед них

доповідь А.Пуанкаре "Про роль інтуїції і логіки в математиці" [3].

 

На конгресі було утворено 6 секцій, серед них – секція викладання

математики і методів (президент М.Кантор), на якій було заслухано 6

доповідей: Гальдеано "Критичні зауваження про шкільну математику";

А.Капеллі "Про основні операції арифметики"; М.Оканя "Номографія і її

місце у навчанні"; Г.Веронезе "Постулати геометрії; Д.Гільберта "Про

майбутні проблеми математики". Ні до доповіді Гільберта, ні після неї

математики не виступали з науковими повідомленнями, які б охоплювали

проблеми математики в цілому. Таким чином, доповідь Гільберта стала

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ