UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВиди джерел міжнародного приватного права
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2699
Скачало353
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Види джерел міжнародного приватного права

 

Під джерелами міжнародного приватного права в юридичній науці розуміють,

зокрема, форми, в яких знаходить вираження правова норма. Міжнародному

приватному праву відомі чотири форми джерел: 1) внутрішнє законодавство;

 

2) міжнародні угоди; 3) міжнародні й торговельні звичаї;

 

4) судова та арбітражна практика. Наявність міжнародних угод та звичаїв

є особливістю джерел права цієї галузі. Тому можна небезпідставно

говорити про подвійність джерел міжнародного приватного права. Вона

полягає в тому, що, з одного боку, джерелами права є міжнародні угоди та

міжнародні звичаї, а з іншого — норми законодавства та судова практика

окремих держав, а також звичаї, що застосовуються у сфері торгівлі та

мореплавства. Подвійність джерел указаної галузі права не впливає на

єдність предмета регулювання — цивільно-правові відносини з "іноземним

елементом". Згадана властивість джерел права завжди викликає питання

щодо їх юридичної сили. Так, у конституціях держав, інших нормативних

актах звичайно закріплюється юридична сила норм конституції держави та

актів, прийнятих на її основі, а також міжнародних угод. Питання щодо

примату одних норм перед іншими, їх рівноцінності чи визнання як однієї

юридичної системи закріплено в конституціях ФРН, Італії, Франції,

Тунісу, Сенегалу, Португалії, Ірландії та ін.

 

Наприклад, Конституція США прирівнює за юридичною силою міжнародні

договори, укладені цією державою, до самої Конституції та національних

законів США, а також зазначає, що у разі виникнення протиріч із законами

окремих штатів ці договори користуються пріоритетом (п. 2 ст. VI).

Конституція Франції містить загальне положення, відповідного до якого

міжнародні договори та угоди, ратифіковані чи схвалені у встановленому

порядку, після опублікування користуються пріоритетом перед законами

Франції за умови застосування кожної угоди чи договору іншою договірною

державою (ст. 55). У Конституції ФРН такого положения про пріоритет

норми міжнародного договору перед нормою внутрішнього закону немає, а

тому в цій правовій системі застосовують загальні правила: спеціальний

закон (норма) користується перевагою перед загальним законом (нормою).

Норма права, прийнята пізніше, скасовує попередньо прийняту норму з того

ж питання. Згідно з Ввідним законом до Цивільного уложення Німеччини

норми міжнародних договорів застосовують тільки у випадку їх

трансформації у внутрішньодержавне законодавство (ст. З (2)).

Нормативно-правові акти Китаю визначають пріоритет за нормами

міжнародних договорів із участю цієї держави, якщо вони інакше вирішують

певне питання, ніж національне законодавство. Виняток з цього правила

становлять норми договору, стосовно яких Китай зробив застереження (ст.

6 Закону про зовнішньоекономічні договори 1985 p.). .У джерелах права

деяких держав питання співвідношення Ізридичної сили норм національного

законодавства та міжна-'рбдних договорів так і не знайшло вирішення. '"

У Конституції України вказано, що вона має найвищу юридичну силу, на її

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ