UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальна характеристика законодавства України про захист прав споживачів (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6170
Скачало598
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Загальна характеристика законодавства України про захист прав споживачів

 

В умовах посилення монополізації економіки стало очевидним, що споживач

є незахищеною стороною у взаємовідносинах з підприємцями. Ця проблема

пов'язувалась також зі створенням могутньої рекламної індустрії та

розвитком засобів масової інформації, зростанням обсягів виробництва

предметів довгострокового користування, використанням хімічних

продуктів, синтетичних та інших штучних матеріалів, розвитком інституту

споживчого кредиту з високими ставками.

 

Споживачем визнається непрофесіонал, який придбає товари та послуги для

задоволення особистих потреб. Таким чином, критерієм, який вирізняє

споживача, є його непрофесіоналізм: він придбає товари і послуги з метою

особистого користування, а не для подальшої переробки або продажу. Мова

йде, перш за все, про фізичних осіб — споживачів товарів і послуг. Однак

у Статуті захисту споживачів, затв. Європейською радою в 1973 р., до

споживачів вперше були віднесені не тільки фізичні, але й юридичні

особи, які придбають товари і послуги з метою особистого користування.

 

Таким чином, ані в законодавстві, ані на практиці не склалось єдиної

інтерпретації поняття «споживач», що, безперечно, негативно відбивається

на захисті інтересів споживачів, оскільки не завжди є можливість

визначити, хто є «непрофесіоналом», а хто — особою, яка придбає товар

для ведення підприємницької діяльності.

 

У розвинених країнах і країнах, що розвиваються, законодавство із

захисту прав споживачів або повністю базується, або значною мірою

враховує основний міжнародно-правовий документ у цій галузі —

підготовлені економічною і соціальною радою ООН (ЕКО-СОС) Керівні

принципи для захисту інтересів споживачів, які були схвалені Генеральною

Асамблеєю ООН резолюцією від 9 квітня 1985 р. № 39/248.

 

До основних прав споживачів Керівні принципи віднесли: право на безпеку

товарів; право на інформацію; право на вибір товарів;

 

право на виявлення своїх думок;

 

право на задоволення основних потреб;

 

право на відшкодування шкоди;

 

 

право на освіту;

 

право на здорове навколишнє середовище.

 

Беручи до уваги інтереси і потреби споживачів у всіх країн особливо в

країнах, що розвиваються, і враховуючи, що споживачі повинні мати право

на доступ до безпечних товарів, а також важливість сприяння

справедливому, рівноправному та стійкому економічному і соціальному

розвитку, Керівні принципи своєю метою визнали:

 

• сприяння країнам у встановленні і подальшому забезпеченні належного

захисту свого населення як споживачів;

 

• сприяння створенню структур виробництва і розподілу, здатних

задовольнити потреби та запити споживачів;

 

• заохочення високого рівня етичних норм поведінки тих, хто пов'язаний

із виробництвом та розподілом товарів і послуг для споживачів;

 

• сприяння країнам у боротьбі з діловою практикою всіх підприємств на

національному і міжнародному рівнях, що негативно відбивається на

споживачах;

 

• сприяння створенню незалежних груп споживачів;

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ