UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальні начала призначення покарання (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1244
Скачало266
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

§ 69. Загальні начала призначення покарання.

 

Призначення покарання – це один із етапів застосування

кримінально-правових норм, який характеризується такими особливостями:

1) призначення покарання може здійснюватися лише судом в обвинувальному

вироку; 2) призначення покарання відбувається лише після визнання особи

винною у вчинені злочину; 3) призначення покарання за своєю юридичною

природою є різновидом так званого індивідуального піднормативного

регулювання кримінально-правових відносин. Суд визначає і вказує у

вироку: 1) яке основне покарання призначається особі, що вчинила злочин,

а у певних випадках – який його розмір та інші показники; 2) чи

призначається особі додаткове покарання, якщо ж призначається, то який

його вид, а у певних випадках - розмір; 3) яке покарання остаточне

призначається особі, якщо мають місце обставини, зазначені в ст.42,43

КК. Загальні начала призначення покарання – це передбачені кримінальним

законом вихідні положення, яких дотримується і які враховує суд для

оптимального поєднання нормативності та індивідуалізації при призначенні

покарання. Ст.39 загальні начала: 1) суд призначає покарання в межах,

встановлених статтею закону, яка передбачає відповідальність за вчинений

злочин; 2) суд призначає покарання у точній відповідності до положень ЗЧ

КК; 3) при призначенні покарання суд, керуючись правосвідомістю,

враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину,

особу винного і обставини справи, що пом‘якшують і обтяжують

відповідальність. За загальним правилом межі покарання, що може бути

призначене особі за вчинений нею злочин, передбачені в санкції тієї

статті (частині, пункті) ОЧ КК, за якою засуджується винний. У окремих

санкціях мінімальна межа основного чи додаткового покарання може бути не

вказана. У цих випадках вона визначається тією статтею ЗЧ КК, яка

передбачає даний вид покарання. Більшість санкцій КК є альтернативними,

в них передбачено кілька основних чи кілька додаткових покарань.

Додаткові покарання можуть бути як обов‘язковими так і факультативними,

одні з них “прив‘язані” до окремих основних покарань, інші до всіх. При

призначені покарання суд має з‘ясувати такі питання: 1) які види

покарань передбачені санкцією статті (частини, пункту) за якою

засуджується винний; 2) яка мінімальна і максимальна межа кожного з цих

покарань; 3) які з покарань є основними, а які додатковими; 4) до яких

основних покарань “прив‘язані” додаткові; 5) обов‘язковий чи

факультативний характер мають додаткові покарання. Кримінальне

законодавство України не передбачає випадків призначення більш суворого

виду основного покарання, ніж передбачено санкцією статті, за якою

засуджується винний, а також призначення основного чи додаткового

покарання вище тієї максимальної межі, що встановлена даною санкцією. В

окремих випадках, прямо передбачених ЗЧ КК, суд при призначенні

покарання може вийти за межі санкції статті, яка передбачає

відповідальність за вчинений злочин: 1) призначення більш м‘якого

покарання, ніж передбачено законом (ст.44); 2) призначення додаткового

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ