UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРоль інформаційно-аналітичних служб у поширенні наукових знань (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1313
Скачало152
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Зміст | Журнал

 

 

 

Роль інформаційно-аналітичних служб

 

у поширенні наукових знань

 

В.М. Горовий

 

Інформаційно-аналітичні структури починають стрімко розвиватися

у високорозвинених країнах світу у 50-і рр. XX ст., що стає реакцією на

колосальне зростання розмірів світового інформаційного ресурсу. На

кінець 80-х — середину 90?х pp. щорічний світовий інформаційний потік

перевищив 10 млн назв наукової та іншої інформаційної продукції, що

у перерахунку на одного споживача — інженера, наукового співробітника,

спеціаліста — становило 1500 сторінок щодня. Навіть у найбільш технічно

розвинених країнах втрачалася можливість управління масивом інформації,

генерованої суспільством, за деякими даними, кожна десята

науково-дослідницька робота США виконується марно, оскільки вона була

вже десь виконана, у Німеччині понад 15 % національного доходу

витрачається на дублювання наукових досліджень, у колишньому СРСР, за

оцінками економістів, понад 10 % валового національного прибутку

витрачалося марно саме через непоінформованість наукового і промислового

секторів [1].

 

Наведена статистика демонструє тривожний факт випереджального характеру

зростання потоку генерованої людством інформації порівняно

з традиційними можливостями людства щодо її обробки, засвоєння

і використання, і це пов’язано не лише з марно витраченими коштами.

Неспроможність введення в обіг суттєвої частини генерованої інформації

стосовно навколишнього світу і процесів, що відбуваються у нашому

суспільстві обумовлює викривлене уявлення про дійсність, а за умови

розвитку цієї тенденції — зростаючу неадекватну реакцію суспільства на

навколишнє середовище.

 

У зв’язку з цим у практичній діяльності науковців, спеціалістів сфери

економіки, політики, різних категорій чиновників, представників владних

структур все більшої гостроти набувають проблеми пошуку у загальному

потоці інформації, необхідної саме для них, обробки великих

інформаційних масивів. При цьому опрацювання великих інформаційних

масивів забезпечує високу точність, безпомилковість пошуку.

Інформаційно-аналітичні структури у процесі свого розвитку виявилися

спеціалізованими структурами з вивчення, обробки і аналізу інформації,

і сьогодні виконують роль посередника між масивами інформації та її

користувачами. Потреба у таких посередниках у зв’язку з розвитком

суспільства стає все більш важливою і сьогодні суттєво впливає на його

структуру. У США, наприклад, у сфері обробки інформації працює понад

80 % працездатного населення, 17 % — задіяно у традиційних галузях

промисловості та 2,3 % — у сільському господарстві [2].

 

Загальновідомо, що з 80-х рр. сума знань у суспільстві збільшується

у двічі кожні 2 роки, причому з прискоренням. У соціальній сфері ця

тенденція проявляється в тому, що у найбільш розвинених країнах світу

взято курс на перехід у найближчий час від теперішнього індустріального

суспільства до постіндустріального інформаційного. Так, США передбачають

увійти до цього високотехнологічного в історії людської цивілізації

процесу з науково місткими технологіями, що підкріплюється і в США,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ