UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНародний суверенітет і вибори(реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2697
Скачало397
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Народний суверенітет і вибори

 

Принцип народного суверенітету виявляється і у змісті засобів

представницької демократії, до яких насамперед належать вибори. Останні

є не тільки формою реалізації ідей представницької демократії і способом

формування такого органу, як парламент, а й виступають у ролі однієї з

визначальних характеристик природи самого народного представництва.

Водночас вибори є способом формування інших вищих органів держави,

зокрема, в республіках обирається глава держави — президент.

 

Вибори бувають прямими і непрямими. Прямі вибори відбуваються за умов,

коли виборці безпосередньо виявляють своє ставлення до кандидатів шляхом

голосування. Прямими, як правило, є парламентські вибори і вибори до

інших представницьких органів. Шляхом прямих виборів звичайно обирається

глава держави у переважній більшості президентських республік і

республік з так званою змішаною формою правління. На непрямих виборах

волевиявлення виборців опосередковується спеціальною колегією вибірників

(президентські вибори у США) або самим парламентом чи створеним на його

основі зібранням (президентські вибори в парламентарних республіках).

 

Прямі вибори за порядком організації і проведення багато в чому

співвідносяться з референдумом. Головна ж відмінність між ними полягає в

тому, що народне волевиявлення на референдумі є за своєю суттю

безпосередньою владною діяльністю виборчого корпусу, а волевиявлення на

виборах лише визначає того, хто буде уповноважений займатися владною

діяльністю.

 

Особливістю прямих виборів є те, що вони пов'язані з необхідністю

узгодження волевиявлення виборців і відповідної діяльності обраних,

тобто з певним сполученням їхніх воль. Це сполучення в теорії іноді

розглядають як своєрідну угоду. Звідси поява терміна «депутатський

мандат». Але, незважаючи на термінологію, взаємовідносини виборців та

обранців не можна ототожнювати з такими, що виникають між учасниками

цивільно-правових договорів, зокрема договору доручення. На виборах і

при здійсненні мандата волі виборців та їхніх обранців не протистоять

одна одній, як це має місце у цивільно-правових договірних відносинах.

Ці волі спрямовані на досягнення однієї мети — заміщення і реалізацію

цього мандата. Вибори не призводять до виникнення якихось суб'єктивних

стосунків між виборцями та обранцями. Волевиявлення виборців обмежується

самим актом обрання і за умов прийнятого в розвинутих країнах вільного

мандата практично не впливає на зміст конституційно-правового статусу

парламентаріїв. Статус останніх визначається конституцією і

законодавством, а не волею виборців.

 

Вибори у представницькі органи проводяться із застосуванням різних

юридичних процедур. Ключовою стадією виборчого процесу є висунення

кандидатів у депутати. У деяких країнах відповідна діяльність законом

віднесена виключно до політичних партій (Австрія, Португалія, Фінляндія,

Швеція). В Італії, ФРН та в цілому ряді інших країн висунення кандидатів

здійснюється не тільки партіями, а й самими виборцями. При цьому для

реєстрації кандидатів потрібно, щоб відповідні документи були підписані

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ