.

Матеріальні та формальні склади злочинів. Причинний зв‘язок та його кримінально-правове значення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
261 3346
Скачать документ

§ 27. Матеріальні та формальні склади злочинів.

До матеріальних належать склади злочинів, об‘єктивна сторона яких
включає наслідки як обов‘язкову ознаку. Такі злочини вважаються
закінченими з моменту настання наслідку. Напр., вбивство, розкрадання
майна за винятком розбою, є злочином з матеріальним складом. Вбивство
може визнаватися закінченим лише з моменту настання смерті потерпілого,
а розкрадання – з моменту, коли суб‘єкт заволодів майном і має реальну
можливість хоча б первісно розпоряджатись чи користуватись ним. На
відміну від матеріальних, формальними є склади злочинів, об‘єктивна
сторона яких не передбачає наслідків як обов‘язкову їх ознаку.
Закінченим такий злочин вважається з моменту вчинення діяння, а наслідок
віднесено за межі складу злочину, і на кваліфікацію він не впливає це
такі злочини, як образа, одержання хабара тощо. Деякі склади злочинів
сформульовані в законі таким чином, що наслідок діяння зазначено як
альтернативну ознаку. Так, посягання на життя судді, працівника
правоохоронного органу у зв‘язку виконанням ним службових обов‘язків, а
також члена громадського формування з охорони громадського порядку або
військовослужбовця у зв‘язку з діяльністю, пов‘язаною з охороною
громадського порядку (ст.190-1), може бути у формі замаху на умисне
вбивство або у формі умисного вбивства зазначених осіб. У обох варіантах
злочин буде закінченим. Такі склади злочинів у теорії кримінального
права отримали назву формально-матеріальних.

§ 28. Причинний зв‘язок та його кримінально-правове значення.

Причинний зв‘язок – обов‘язкова ознака злочинів із матеріальним складом.
Від правильного вирішення цього питання залежить правосудність вироку. У
кримінально-правовому розумінні причинний зв‘язок означає, що злочинний
наслідок породжується суспільно небезпечним і протиправним діянням
суб‘єкта. Спрощено це виглядає так: одне явище (суспільно небезпечне
діяння) породжує інше явище (злочинний наслідок). Звідси випливає: не
було б діяння – не настали б і наслідки. Якщо, ж навпаки, суспільно
небезпечні наслідки настали незалежно від того, чи було вчинене діяння,
причинний зв‘язок відсутній. Але вирішення цього питання ускладнюється
тим, що у ланцюгу взаємопов‘язаних явищ може бути дуже багато обставин,
тому дуже важливо встановити, які саме з них є юридично значимими
причинами наслідку. Кримінальна правова наука має 3 основні теорії
(концепції) щодо проблеми причинного зв‘язку: 1) “conditio sine gua non”
(“умова, без якої немає”): той чи інший фактор, без якого не було б
наслідку, є необхідною умовою злочинного результату і підставою для
висновку про наявність причинного зв‘язку; 2) адекватності причини:
визнає такими, що мають кримінально-правове значення , тільки “типові”
причини; 3) необхідного спричинення: діяння передує наслідку за часом,
діянню внутрішнє властива неминучість або реальна можливість настання
наслідку, діяння породжує наслідок, наслідок породжується саме цим
діянням, а не діям інших осіб або інших зовнішніх сил. Причинний зв‘язок
можливий не тільки між діями і наслідками. Суспільно небезпечні наслідки
може породжувати і бездіяльність, але такий зв‘язок має певні
особливості. Вона може, наприклад, являти собою невиконання певних дій,
спрямованих на створення певних благ в інтересах суспільства. Так, при
халатності бездіяльність може потягти невиконання поставки сировини
підприємством-виробником, внаслідок чого підприємство-одержувач сировини
не зможе випустити продукцію, в кінцевому підсумку, буде завдано шкоди
суспільству. У таких випадках бездіяльність є єдиною причиною настання
випадку. Якщо має місце невтручання, бездіяльність стає однією з причин
настання наслідку (другою причиною є небезпечна дія іншої особи або
шкідливий вплив сил природи). Напр., ст.147-3 – невтручання у певні
фізичні процеси, що призводять до псування зерна та насіння олійних
культур.

§ 29. Триваючі, продовжувані та складні (складені) злочини.

Дії, тобто активна поведінка, властиві більшості злочинів. За формою
прояву дії можуть бути: із докладанням власних фізичних зусиль особи,
використання іншої особи (напр., малолітнього), сил природи або тварин.
Дії можуть бути пов‘язані з використанням посадового становища,
виконанням професійних обов‘язків (напр.: обман покупців тощо).
Бездіяльність – це пасивна поведінка (особа повинна діяти, але не робить
цього). Обов‘язок діяти може випливати із з приписів нормативних актів
або зумовлюватись посадовою чи професійною діяльністю. Діяння може бути
як одноактною, так і багатоактною поведінкою. В останньому випадку
необхідно вирішувати питання про те, чи немає множинності злочинів,
пам‘ятаючи, що одиничний злочин може бути триваючим, продовжуваним або
складним. Для продовжуваного злочину характерна наявність: 1) тотожності
дій; 2) єдності умислу; 3) наявність загальної мети. Винний від початку
вчинення першої має намір здійснити і подальші дії, спрямовані на
досягнення кінцевого результату (напр.: викрадення грошей у кілька
заходів за підробленими документом, у якому зазначена остаточна їх
сума). Для триваючого закону характерне вчинення на початку одноактного
діяння, а надалі невизначено тривалий час безперервно зберігається
злочинний стан (напр.: незаконне зберігання зброї). Складний утворює
сукупність дій, які самі по собі передбачені в інших статтях КК як
самостійний злочин (напр.: напад з метою заволодіння майном, поєднаний
із насильством, небезпечним для життя або здоров‘я потерпілого,
характерні для розбою, ст.86 або ст.142). Оскільки діяння – обов‘язкові
умова кримінальної відповідальності особи, недоведеність факту його
вчинення слідчими органами або судом є підставою для закриття
кримінальної справи щодо цієї особи або винесення виправдального вироку.

§ 30. Спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.

Спосіб вчинення злочину – це певний метод, порядок і послідовність
рухів, прийомів, що застосовуються особою для вчинення злочину. У
випадках, коли спосіб вчинення злочину є ознакою конструктивною,
необхідне його спеціальне вивчення і доказування, оскільки це має
значення для кваліфікації діяння. У КК України таких статей чимало.
Наприклад, для складу злочину доведення до самогубства (ч.1 ст.99)
характерним є таких спосіб, як жорстке поводження або систематичне
приниження людської гідності потерпілого. Перешкоджання здійсненню
виборчого права (ст.127) буде злочинним за наявності таких необхідних
ознак – якщо воно вчиняється шляхом насильства, обману, погроз, підкупу
тощо. Часто спосіб є не лише ознакою складу конкретного злочину, але ще
має значення для розмежування суміжних складів злочинів. У цьому
розумінні важко переоцінити роль зазначеної ознаки у складах злочинів
розкрадань майно, адже саме від способу вчинення цих злочинів залежить
їх форма: крадіжка, грабіж, шахрайство тощо. Іноді певний спосіб
вчинення діяння є ознакою кваліфікованого виду складу злочину. Напр.,
вбивство способом, небезпечним для життя багатьох осіб, визнається
вбивством при обтяжуючих обставинах (п.”е” ст.93), спричинення тяжкого
тілесного мучення або мордування. Утворює кваліфікований вид цього
злочину (ч.2 ст.101). конструктивною ознакою об‘єктивної сторони складу
злочину є у певних випадках знаряддя і засоби вчинення злочину. До них
належать певні предмети або процеси навколишнього світу (напр.:
електричний струм, радіація тощо), які злочинець використовує для дії на
предмет посягання, потерпілого або на інші цінності, що охороняються
кримінальним законом. Напр., за ст.161 ч.1 злочинним буде, за наявності
інших необхідним ознак, полювання забороненими засобами, а у ч.2 цієї
статті встановлено таку кваліфікуючу ознаку, як застосування
автотранспортних засобів. Особливо злісне хуліганство буде таким лише в
тому випадку, якщо хуліганські дії вчиняються із застосуванням або
спробою застосування вогнепальної зброї або ножів, кастетів чи іншої
холодної зброї, а так само інших предметів, спеціально пристосованих для
нанесення тілесних ушкоджень. Пленум ВС України у постанові №3 від
28.06.1991 “Про судову практику у справах про хуліганство” роз‘яснив, що
спеціально пристосованими для заподіяння тілесних ушкоджень слід
визнавати такі предмети, які були пристосовані для згаданої мети
заздалегідь або під час вчинення хуліганських дій, а так само предмети,
які хоча й не піддавалися будь-якому попередньому обробітку, але були
спеціально підготовлені винним для тієї з мети.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020