UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПраво- та дієздатність іноземців
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1626
Скачало257
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Право- та дієздатність іноземців

 

Правовий статус фізичних осіб, у т. ч. й іноземців, у багатьох державах

регулюють норми окремих розділів кодифікованих цивільних актів, як-от:

книга І Цивільного кодексу Франції "Про особи", гл. І книги І німецького

Цивільного зводу "Загальна частина" та книга IV цього ж зводу "Сімейне

право", титул І першої частини Цивільного кодексу Швейцарії "Фізичні

особи" та друга частина щойно згаданого кодексу "Сімейне право". У

державах "сім'ї загального права" окремі норми, які регулюють правовий

статус фізичних осіб, у т. ч. й іноземців, містяться в небагатьох

законах; у Великобританії, скажімо, в законах, які регулюють

шлюбно-сімейні відносини, про правову допомогу неповнолітнім, у

цивільному процесуальному законодавстві. У США норми про правовий статус

фізичних осіб є в законах штатів.

 

Правосуб'єктність фізичних осіб, у т. ч. й іноземців, розкривається

через поняття "правоздатність" та "дієздатність", хоча вони не завжди

розмежовуються у праві держав, наприклад, у США та Великобританії.

Правоздатність іноземця означає його здатність бути носієм цивільних

прав та обов'язків, що їх допускає об'єктивне право держави. У правових

джерелах деяких держав визначення правоздатності наводиться досить

чітко, зокрема в Цивільному кодексі Швейцарії. Правові джерела інших

держав можуть і не містити такого чіткого визначення, як це є,

наприклад, у Великобританії.

 

Фізичні особи, в т. ч. й іноземці в державі перебування, володіють

дієздатністю, тобто здатністю особи своїми діями набувати цивільних прав

та створювати цивільні обов'язки. Володіючи повною дієздатністю, особа

має право вступати у цивільні правовідносини, скажімо, укладати

договори, набувати й заповідати майно, відповідати за заподіяну шкоду. У

державах передбачається різний вік особи, з якого настає повна

дієздатність. Так, повна цивільна дієздатність за законодавством

Франції, ФРН, Великобританії, Росії настає з 18 років, Швейцарії та

Японії — з 20 років, Аргентини — з 22 років. У різних штатах США цей вік

коливається у межах від 18 до 21 року. Водночас законодавство багатьох

держав передбачає обставини, за яких вік настання повної дієздатністі

може бути знижений (наприклад, реєстрація шлюбу). Неоднаковим у різних

правових системах є й вік настання повної дієздатності у галузі

трудового права.

 

Національне законодавство поділяє неповнолітніх на різні вікові групи. З

досягненням ними певного віку обсяг їх дієздатності збільшується.

Наприклад, з 16 років особа, як правило, може самостійно вчиняти значну

кількість угод: укладати трудовий договір, розпоряджатися заробітком,

складати заповіт і т. ін.

 

Через розбіжності в законодавстві держав щодо регулювання віку настання

дієздатності, в т. ч. повної виникають колізії, які вирішуються

наступним чином. У більшості держав "сім'ї континентального права"

дієздатність іноземних громадян визначається за законом їх громадянства,

а щодо осіб без громадянства — за законом їх місцепроживання.

Застосування закону доміцилію є характерним для держав "сім'ї загального

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ